Більшість котирувань на українському фондовому ринку є демонстраційними.
Таку думку висловив голова громадської ради при Держфінупослуг Українського національного комітету IPO Олег ЛИХОВИД у рамках дослідницької програми Інституту Горшеніна «Фондовий ринок України».
«Стан українського фондового ринку сьогодні такий самий, як і в усі роки його існування: фондовий ринок в Україні існує, але це його демонстраційна версія. А якщо серйозно – цей ринок просто не виконував і не виконує того завдання, для якого він існує скрізь: перерозподіл фінансових ресурсів на користь тих, хто здатний найефективніше їх використовувати», - відзначив О.ЛИХОВИД.
«Спочатку наш фондовий ринок існував для того, щоб обслуговувати розпродаж приватизованого майна. Потім ринок підіймався на зарубіжних грошах з «лімітів» на emergency markets, що виділяються міжнародними гравцями. Проте криза «вимела» всі ці гроші назад за кордон. І зараз ринок, так би мовити, дрейфує на незначних внутрішніх коштах. Однак все одно – більшість котирувань є демонстраційними», - вважає експерт.
На його думку, головна проблема українського фондового ринку у тому, що в обігу перебуває дуже незначна частина акцій кожного емітента.
«Аналіз реальної структури власників будь-якого акціонерного товариства з переліку «блакитних фішок» наших бірж – а на нашому мілкуватому ринку навіть не одна фондова біржа – у кожного з цих товариств є власник, який володіє більш ніж 50% голосів. Це означає, що курс акцій цього емітента рівно такий, яким йому «дозволяє» бути його господар. Будь-яке його рішення чи підвищить, чи обвалить курс. І такі «американські гірки» господаря абсолютно не цікавлять, тому що його прибуток не від курсу або дивідендів, а від повного і абсолютно безконтрольного управління акціонерним товариством на свою користь», – вважає О.ЛИХОВИД.
Також експерт відзначив, що новий Закон України «Про акціонерні товариства» містить норми, покликані запобігати такому стану справ. «Однак ці норми обходять розподілом контрольних пакетів на кількох власників – юридичних осіб, часто офшорних, за якими стоїть один реальний власник. А Антимонопольний комітет «впритул не бачить» концентрації капіталу», - вважає він.
За словами О.ЛИХОВИДА, ринок запозичень перебуває у кращому стані. «Але його розвиток гальмується неготовністю керівників і власників бізнесу до прозорості своєї господарської діяльності, зокрема, з урахуванням загрози рейдерства. Проте головною перешкодою є все ж відсутність культури цивілізованого ведення справ і, відповідно, неможливість розкриття цих справ для фондового ринку», - вважає експерт.
При цьому він відзначив, що саме наведені обставини, а не відсутність грошей, заважають розвитку фондового ринку в Україні. «На відміну від 90-х, гроші у людей є. Достатньо звернути увагу на залишки на депозитних рахунках. А в кишенях і під матрацами в рази більше заховано. Залишається правильним безсмертне: «Якщо в країні ходять грошові знаки, то є люди, у яких їх дуже багато».
Як вважає О.ЛИХОВИД, другий накопичувальний рівень пенсійного забезпечення, безумовно, підштовхне розвиток фондового ринку, «оскільки на ньому вже працюють близько 500 млн. грн. добровільних пенсійних накопичень з третього рівня. Проте, якщо не зміниться ситуація з корпоративним управлінням і прозорістю управління підприємствами, то ринок запозичень просто не «проковтне» накопичень другого рівня. Катання на «американських гірках» українських акцій для пенсійних коштів неможливе – дуже високі ризики і неприйнятні наслідки».
