Нові високі турнікети, які приймають всі способи оплати - від електронних квитків до банківських карт і оплати смартфоном, поступово з'являються на всіх станціях київського метро. 

При цьому зростає число випадків, коли новомодний турнікет не пропускає пасажира – і одночасно списує гроші за проїзд.

У цьому випадку невдачливому пасажиру доводиться підносити телефон або карту до зчитувального пристрою ще раз, часто з тим же негативним результатом, потім пробувати сусідні турнікети, які часом теж списують кошти без пропуску до поїздів.  Зрештою, пасажиру доводиться ставати в довгу чергу за паперовим квитком.

Крім витрачених нервів і часу, пропадають ще й гроші. Жодного разу, судячи з розповідей постраждалих, обслуговуючий банк не повертав на карту гроші за не здійснений проїзд. А з каси пасажиру не повернуть готівку, якщо оплата пройшла (або не пройшла) в терміналі.

Жодного разу, судячи з розповідей постраждалих, обслуговуючий банк не повертав на карту гроші за не здійснений проїзд. А з каси пасажиру не повернуть готівку, якщо оплата пройшла (або не пройшла) в терміналі

Тому людина, що пройшла через цей "високо технологічний" хаос, мимоволі ставить питання: Це що, якась обдиралівка і чи не використовує КП "Київський метрополітен" цей шахрайський прийом для додаткового заробітку? 

Кожен постраждалий пасажир столичної підземки може дати свій варіант відповіді. Але оскільки це явище не дуже рідкісне, то жителям і гостям Києва важливо знати про свої права в такій ситуації.

За законодавством, компанія або організація, яка надає послуги, зобов'язана повернути гроші клієнту, якщо послуга була надана неналежним чином. Або ж повторно надати послугу, але вже безкоштовно. Це відноситься і до транспортних послуг.

Тому ось кілька можливих способів дії:

  • Попроситися пройти безкоштовно через пільговий турнікет, показавши факт оплати в смартфоні. Швидше за все, на це погодяться лише лічені особливо чуйні працівники метро, адже вони ризикують пропустити "зайця".
  • Влаштувати скандал, викликати начальника станції і поліцейських, вимагаючи змусити турнікет працювати або повернути свої гроші назад. Вони, ймовірно, знизять плечима, пояснять все "технічними проблемами" і запропонують спробувати інший турнікет. Або нададуть безкоштовну поїздку, якщо пасажир виявиться наполегливим.
  • Класичний спосіб - змиритися і заплатити ще кілька разів, поки турнікет не пропустить.
  • Спосіб бунтарський - перелізти через турнікет і рвонути прямо до поїзда, адже за поїздку заплачено.

Якщо ж в програмному забезпеченні стався масовий збій, то про це працівники станції повинні проінформувати пасажирів, вибачитися і попросити вистояти чергу до каси.

Виникають законні питання: чому з ситуації повинен викручуватися пасажир, якщо винна транспортна компанія? Навіщо встановлювати ненадійні термінали для оплати замість старих добрих жетонів? І що робить київська влада для врегулювання цієї проблеми?

Київ став всього п'ятим у світі містом, яке впровадило таку можливість оплати проїзду в метро, і це гідно поваги. Розрахуватися смартфоном, поки наприклад, неможливо в метрополітенах багатьох технологічно просунутих європейських столиць, при цьому проїзд там коштує в рази дорожче, ніж в столиці України

Можливі відповіді очевидні - пасажир тут не винен, просто життя несправедливе, а ставити нові дорогі термінали потрібно потім, що платити смартфоном або безконтактною карткою по ідеї має бути зручно.

Київ став всього п'ятим у світі містом, яке впровадило таку можливість оплати проїзду в метро, і це гідно поваги. Розрахуватися смартфоном, поки, наприклад, неможливо в метрополітенах багатьох технологічно просунутих європейських столиць, при цьому проїзд там коштує в рази дорожче, ніж в столиці України.

Швидше за все, через пару років програмне забезпечення для київського метро вдосконалять і подібні несправності зникнуть. Ну а поки варто носити з собою 8 гривень готівкою в кишені, на випадок чергового "глюка" нових "просунутих" турнікетів в підземці.