Лише 8% українців вважають, що українська медична галузь близька до європейських стандартів.
Про це йдеться у переданих УНІАН результатах опитування, проведеного соціологічною групою "Рейтинг" щодо стану медичної сфери в Україні.
Разом з тим 85% українців вважають, що якість медичного обслуговування в Україні далека від європейських стандартів.
Читайте також47% українців користуються послугами лише державних медустанов - опитування"Вартість медичних послуг є одним із визначальних чинників вибору респондентів, коли вони вирішують, де саме отримати медичну допомогу. Так, 33% опитаних відповіли, що, якщо не зважати на гроші, вони б звернулися за необхідною медичною допомогою до приватних медичних установ, 31% взагалі б поїхали лікуватися за кордон. Водночас 27% готові звернутися за допомогою навіть за таких умов все одно до послуг державної медицини", - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що послугами приватної та іноземної медицини хотіли б більше користуватися молоді люди, водночас старші респонденти усе одно більше довірили б своє здоров’я державним медичним установам, навіть за умови, що у них будуть кошти на приватну чи іноземну медицину.
Читайте такожНа лікування за кордон направлено 15 українців, з них 9 - дітиСеред країн, які обрали б для лікування, лідирують Ізраїль (39%), Німеччина (38%) та Швейцарія (21%). А також США (10%) та Білорусь (8%). Тільки 3% обрали б Росію.
33% опитаних заявили, що консультуються із лікарем або будь-яким медичним спеціалістом з приводу стану свого здоров’я чи надання рекомендацій щодо стану свого здоров’я рідше, аніж раз на рік. 27% консультуються з цього приводу кожного року, 18% - принаймні кожні 6 місяців, 9% - принаймні кожні 3 місяці і 5% звертаються за консультаціями кожного місяця.
83% респондентів вважають, що лікування для них або їхньої родини обходиться дорого (39% - дуже дорого). Лише 12% респондентів відзначили, що лікування є для них більш-менш доступним за вартістю.
36% опитаних зазначили, що лікування в державних медичних закладах є дуже дорогим. Загалом високу вартість медичних послуг у цих установах відзначили 77% опитаних. Лише 16% опитаних оцінили вартість медичних послуг у державних установах як доступну.
86% опитаних загалом оцінили вартість лікування у приватних закладах як дороге (58% - як дуже дороге). Лише 3% опитаних заявили, що ціна за лікування там є більш менш нормальною.
Читайте такожУ МОЗ готують зміни до порядку направлення громадян на лікування за кордонКрім того, 64% опитаних підтримують ініціативу щодо створення фельдшерської служби, як у країнах Заходу, послуги якої використовуються при наданні першої медичної допомоги при травматичних ситуаціях, щоб врятувати життя пацієнта, доки він не отримає повноцінного і незалежного лікування у відділенні швидкої допомоги. 23% проти такої ідеї.
"Основними причинами несприйняття такої ініціативи респонденти назвали те, що фельдшери - це не те саме, що ліцензовані лікарі (66%), а фельдшерська служба знищить традиційну службу швидкої допомоги (29%), 17% побоюються, що це призведе до збільшення витрат або залишить лікарів швидкої без роботи (10%)", - йдеться у повідомленні.
Лише 6% респондентів зазначили, що мають приватну медичну страховку, 94% - не мають. 46% опитаних вважають, що забезпечення кожного громадянина приватною страховкою, яка б покривала реальні витрати на якість медичної допомоги, найбільш допомогло б удосконалити українську систему охорони здоров’я. 34% вважають, що найбільше б допомогло удосконалити вітчизняну медичну систему, якби існуюча система працювала ефективно. Лише 12% хотіли б такий механізм удосконалення, як запровадження медичного ваучера на певну грошову суму, яку б можна було використовувати щомісяця і поповнювати за рахунок заробітної плати.
57% опитаних підтримують принцип, за яким бюджетні державні кошти виділяються медичним установам залежно від кількості пацієнтів, а не на підставі кількості лікарняних ліжок. 21% проти такої ініціативи, 22% не змогли відповісти на це питання.
Опитування було проведено 13-20 жовтня 2016 року. Опитано 1500 респондентів від 18 років і старше методом особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face). Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,5%.
