Напевно, вам доводилося чути про те, що хламідіоз можна порівняти з хамелеоном, оскільки він може набувати різні форми. А носіями хламідій можуть бути не тільки люди, але й інші живі істоти, наприклад, кішки і собаки (бездомні), а також птахи, які є переносниками орнітозу, який є різновидом хламідійної інфекції, що нагадує по симптоматиці запалення легенів.
Щоб не ошукатися з в отриманими результатами проведених аналізів, слід робити їх в одній і тій же лабораторії, щоб при цьому використовувалися однакові тест-системи, адже в різних медичних установах вони свої і оцінюються по-різному.
До найнадійніших методів діагностики належить посів, який передбачає виділення хламідій в культурі клітин з визначенням їх чутливості до антибіотиків. Якщо ж при проведенні подібного аналізу результат виявиться позитивним, то можна бути упевненими в тому, що в організмі присутні бактерії.
Але, на жаль, не всі медустанови можуть дозволити собі проведення подібних досліджень через їх високу вартість і трудомісткість. Найчастіше при діагностиці використовується ПІФ (тестування методом прямої імунофлуорестенції), який має істотний недолік, оскільки зберігається ризик отримання помилкового результату, з причини того, що лаборант може прийняти хламідії за інші клітини, наприклад, за стафілококи.
Високу точність результату має не тільки посів, але і зішкрібок із слизистої оболонки, який піддається обстеженню методом полімеразної ланцюгової реакції. На додаток до цього проводиться і імуноферментний аналіз крові, який покликаний визначити антитіла до хвороби.
Цей аналіз дозволяє визначити стадію, на якій знаходиться захворювання, тобто чи є воно гострим або ж перейшло в хронічне.
Щоб діагностична картина була найбільш точною, за два тижні до проведення обстеження не слід приймати ніяких антибіотиків.
Що ж до питання про те, що хламідіоз вважається невиліковною недугою, то це неправда. Для цього лише потрібно дуже серйозно відноситися до власного здоров`я і не порушувати рекомендацій лікаря. Адже часто трапляється так, що пацієнт самостійно припиняє прийом антибіотиків, а через деякий проміжок часу знов звертається до лікаря, а за цей період інфекція вже встигає пристосуватися до лікарському препарату, а це означає, приймати його вже немає сенсу. В цьому випадку хворому призначаються серйозніші і важчі препарати, що значно утрудняє і подовжує курс лікування.
Вилікуватися від хламідіозу обов`язково повинні обидва партнери, інакше повторні зараження відбуватимуться знов і знов, а витрачені час і фінанси виявляться викинутими на вітер. Та і прийом антибіотиків не є повною гарантією одужання, оскільки ці препарати здатні знищувати лише ту інфекцію, яка знаходиться у вільному міжклітинному просторі, а ті хламідії, які ховаються усередині самих клітин, практично залишаються недосяжними.
Тому, одночасно з прийомом антибіотиків проводиться імуномодулююча терапія, яка діє на імунітет, що дозволяє йому розпізнавати заражені клітини і знищувати в них «ворога». Курс лікування, як правило, складає двадцять днів, після цього тричі проводяться контрольні обстеження, інтервал між якими складає півтора місяці. Перше таке обстеження проводять не раніше ніж через місяць, оскільки за цей період відбувається зміна клітин в нашому організмі, а це означає, що результат буде найбільш достовірним. Лише після третього тестування, яке дасть негативні результати, можна говорити про повне лікування.
