Група вчених Університету Західної Австралії опублікувала результати дослідження, згідно з яким, вивчивши чоловіче обличчя, можна з досить високою частиною вірогідності судити про схильність його до сексуальної невірності. При цьому, стверджують вчені, жіночі обличчя не дають можливості для такої оцінки.
Читайте такожЯк пережити зраду: поради психологів
Ми часто судимо по обличчях людей про те, наскільки їм можна довіряти, проте точність таких суджень залишається під великим питанням. Австралійські вчені припустили, що можливість визначити схильність партнера до зради може бути еволюційним навиком, передає Бі-бі-сі.
З точки зору еволюції, невірний партнер представляє велику небезпеку, оскільки в перспективі це загрожує втратою важливих ресурсів або самого партнера. Не дивно, що саме питання сексуальної вірності стало визначальним у підтримці парних зв'язків.
У дослідженні, опублікованому Лондонським королівським товариством, вчені дійшли висновку, що визначити ймовірність зради з точністю вище випадкового потрапляння можна по обличчях чоловіків, а не жінок.
Вчені зібрали у 189 людей інформацію про те, чи зраджували вони або мали зв'язок з партнером, що перебуває у стосунках, а потім перевірили, чи зможуть інші учасники дослідження визначити це по зовнішності.
Добровольці оцінювали за фотографіями схильність до зрад і привабливість людей за шкалою від 1 до 10. Всього в опитуванні брало участь 1516 осіб: 592 чоловіки і 924 жінки.
Оскільки для утримання партнера важливо оцінити не тільки ймовірність розлучення з ним, але і загрозу з боку конкурентів, випробуваним показували фотографії людей однієї з ними статі і просили оцінити, наскільки ймовірно, що ті зрадять самі, чи вступлять в зв'язок з чужим партнером.
Результати виявилися невтішними для чоловіків: учасники обох статей з більш високим ступенем точності вгадували серед них невірних партнерів.
Чоловіки також продемонстрували певні здібності у фізіогноміці, але їхні результати в пророкуванні схильності жінок до зради виявилися набагато скромнішими. Якщо невірних (і маючих зв'язок з чужими партнерами) чоловіків змогли ідентифікувати понад 14% респондентів, то відсоток попадання з жіночими обличчями був приблизно в п'ять разів нижчим - менше 4%.
"Разом чоловіки і жінки продемонстрували відсоток вгадування вище випадкового потрапляння серед чоловічих осіб, але не жіночих, - йдеться в дослідженні. - Отже, у випадку з чоловічими обличчями, наскільки вірними ми сприймаємо людей, дійсно може містити частку істини".
Незважаючи на те, що відсоток вгадування був відносно невисоким, вчені вважають, що це може мати еволюційне значення як механізм адаптації, що дозволяє ідентифікувати потенційних зрадників або мисливців за чужими партнерами.
У своїх роботах минулих років вони виявили деякий зв'язок між наявністю у чоловіка яскраво виражених мужніх рис обличчя і його схильністю до зрад. Завдяки цьому зв'язку жінка, дивлячись на обличчя чоловіка, може підсвідомо і з високим ступенем точності визначити, наскільки можна довіряти його власникові.
Роботи австралійських вчених, втім, вже отримали свою порцію критики: одне з їхніх досліджень журналісти охрестили "найбільш марним дослідженням 2019 року" і посміялися над використанням терміна "браконьєрська поведінка" стосовно до чоловіків, які чинять сексуальні зради.
Критики ж вченого світу відзначили спірне визначення "мужніх рис обличчя", а також вказали на те, що в рамках дослідження аналізувалися фотографії тільки білих чоловіків.
У коментарях до дослідження самі вчені відзначили, що незважаючи на те, що відсоток вгадування був статистично значущим для науково-дослідних цілей, він досить невисокий для того, щоб робити висновки про те, наскільки люди схильні до зрад в житті.
"Спроба визначити, хто потенційно може бути зрадником або вступити в зв'язок з чужим партнером, покладаючись виключно на враження від чоловічих облич, загрожує високим ризиком помилки", - зазначили австралійські вчені.
