Чотири роки умовно для сім`ї Лещинські. Тоді ж Стівен і Едельвіна поставлять підписи під документом про відмову від батьківських прав. Це головна умова судді. Ані, Саші та Оксані, які були удочерені шість років тому в Мінеральних Водах, знайдуть в Америці нових батьків.
Лещинські зважилися на операцію з правосуддям тільки через рік після гучного арешту, до цього дня намагаючись довести свою невинність. Але показання свідків, самих дівчаток і медиків, які зафіксували синці, травми і навіть деформацію руки у молодшої із сестер, не дозволять більше подружжю виховувати цих дітей у гладіаторській манері.
Угода зі слідством - це, в принципі, контракт між обвинуваченням і обвинуваченим, в якому підсудний визнає, що винен за низкою звинувачень і в обмін на це отримує послаблення при винесенні вироку. Це дуже поширена в США процедура. Приблизно 90 відсотків кримінальних справ вирішуються шляхом укладення такої угоди.
Щоб уникнути тюремного строку Едельвіні та Стівену довелося визнати всі чотири епізоди жорстокого поводження з дівчатками 15, 13 і 12 років, на яких наполягала прокуратура.
Старшу із сестер мати змусила пробігти 70 кілометрів за три дні, тільки за те, що прийомна донька повільно жувала їжу. Аню, Сашу і Оксану примушували сотні разів віджиматися, підкладаючи під стегна дошки з цвяхами, по 40 хвилин стояти на кулаках, на голові і бити один одного по обличчю.
Родичі та церковна громада містечка Ловленд виправдовували Лещинський тим, що вони таким чином прищеплювали сестрам любов до спорту.
«Вони марафонці, тому й бігають», - не згоден зі звинуваченнями брат Едельвіни Лещинські Крістобальт.
Однак у сусідів подружньої пари інша думка. «Це завжди виглядало дивно ... як насильство», - розповідає Денніс, сусідка родини Лещинські.
За непослух середньої прийомної дочки Едельвіна 21 січня запустила в голову лижним черевиком. Дівчинка прийшла в школу з синцем, і вчителі викликали поліцію. Незабаром опікунські служби тимчасово передали дітей прийомному дідові, а на подружжя завели кримінальну справу.
Якби операція зі слідством не відбулася, то, ймовірно, Лещинський отримали б реальні тюремні терміни.
Судячи з матеріалів справи, Стівен Лещинські рідко сам ініціював жорстокі покарання. Найчастіше спостерігав за тим, як над сестрами знущається дружина. Але одного разу і сам заборонив прийомній дочці виходити на вулицю, поки вона не відіжметься 3600 раз.
Аню, Сашу і Оксану подружжя Лещинські більше не побачать. Проте суд не заборонив Едельвіні та Стівену всиновлювати інших дітей. А вони навряд чи захочуть жити самі.
