Найбільш болючим положенням Томосу може стати вимога, щоб ПЦУ відмовилася від створення своїх структур за межами України.
Як пише проректор Київської духовної академії, професор Володимир Бурега в статті для «Лівого берега», в жодному з Томосів, які видавалися раніше, таких вимог не було. У Томосі від 5 січня чітко сказано, що юрисдикція ПЦУ обмежується територією України. Київський митрополит «не може поставляти єпископів або засновувати парафії за межами держави». Всі церковні структури, які існують за межами України, відтепер повинні перейти в юрисдикцію Константинопольського патріархату.
Читайте такожРеакція Москви на томос свідчить про її слабкість – Порошенко
«Тут потрібно пояснити, що під православною діаспорою прийнято розуміти всіх тих православних, які проживають на територіях, де не існує Помісних Православних Церков (це, насамперед, Західна Європа та Америка). Константинопольський патріархат вважає своїм ексклюзивним правом духовну опіку православних вірян на цих територіях», – зазначив експерт.
Однак, сучасні мігранти намагаються зберігати зв'язок зі своїми національними Церквами. Не тільки православні українці, але й румуни, серби, болгари, які опинилися за межами батьківщини, вкрай неохоче інтегруються в церковні структури інших Церков. Тому практично всі Помісні Церкви мають сьогодні закордонні структури, яким доручено піклування про мігрантів. «Але ПЦУ прямо позбавлена права створювати такі структури. Думається, що їй тепер належить вести непрості переговори з Константинопольським патріархом про порядок призначення українських священиків для служіння в українських церковних громадах за кордоном. Зрозуміло, що підпорядкування цих громад грецьким священикам виглядає нереалістично», – зазначив Бурега.
За його словами, також слід звернути увагу на коротку фразу про те, що Константинопольський патріархат зберігає в Україні свій Екзархат, а також «священні ставропігії». «Звичайно, було б важливо прочитати, як точно ця норма сформульована в грецькому оригіналі. В українському перекладі це звучить як створення на території України Екзархату Константинопольського патріархату. При такому читанні Екзархат, мабуть, розуміється як особлива територіальна структура, вилучена з-під юрисдикції ПЦУ і підпорядкована безпосередньо Вселенському патріарху. Але, можливо, тут йдеться не про територіальну структуру, а про Екзархів Константинопольського патріарха, які і після дарування автокефалії продовжать нести своє служіння в Україні. У будь-якому випадку, це означає, що на території України зберігається офіційне представництво Константинопольського патріархату на чолі з Екзархом (або Екзархами)», – пояснив професор.
Ставропігіями прийнято називати церковні структури (монастирі, храми, братства), які вилучаються з-під влади місцевої церковної ієрархії та безпосередньо підкоряються патріархові. «Колись ставропігіями Константинополя були Києво-Печерська Лавра, Києво-Братський монастир, Успенське братство у Львові і інші церковні структури на території сучасної України. Що тепер буде передано у юрисдикцію Константинополя, ясності немає. Але цілком очевидно, що якусь кількість ставропігій в Україні буде створено», – додав експерт.
