Скандальні перейменування проспектів. Чи були законні підстави "скасовувати" декомунізацію

Тетяна Перевощикова
16:06, 02 липня 2019
Політика
1664 0
Думка

У рамках декомунізації в Україні депутати активно перейменовували вулиці, села і цілі міста. Низка перейменувань видалася найбільш резонансною, і через них суперечки тривають досі.

Найбільш гучними скандалами, які вже не один тиждень обговорюються у суспільстві, супроводжуються перейменування вулиць у Харкові та Києві.

Так, в рамках виконання закону про декомунізацію, Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери ще в липні 2016 року, проспект генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича (головнокомандувача Української повстанської армії) в червні 2017 року. Проспект Маршала Жукова в Харкові був перейменований у проспект Петра Григоренка в 2016 році.

Але й судові справи про перейменування проспектів в Києві тягнуться ще з жовтня 2016-го (для Бандери) та липня 2017 року (для Шухевича).

25 червня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва при розгляді справи №826/11910/16 скасував рішення Київської міської ради про перейменування столичних проспектів у рамках виконання закону про декомунізацію. Однак вести зараз мову про рішення Окружного адміністративного суду Києва як про остаточне не можна.

Але й судові справи про перейменування проспектів в Києві тягнуться ще з жовтня 2016-го (для Бандери) та липня 2017 року (для Шухевича)

Наразі зазначене рішення законної сили не набрало і може бути оскаржено до апеляційного суду, а у разі необхідності - і до Верховного Суду. Ба більше, як вже зазначив Київський міський голова Віталій Кличко, міська рада обов’язково оскаржуватиме рішення Окружного адмінсуду.

Тому, лише після перегляду зазначеного рішення в апеляційному суді воно або набуде чинності, або, у задоволенні вимог позивачів - «Єврейської правозахисної групи» та «Антифашистської правозахисної ліги» - буде відмовлено і зворотного перейменування не відбудеться.

А от у Харкові ситуація з перейменуванням склалась інакше. 19 червня поточного року більшість депутатів Харківської міськради проголосували за повернення проспекту Петра Григоренка імені радянського маршала Георгія Жукова. Мер Геннадій Кернес не голосував, однак підписав рішення, яке на наступний день було оприлюднено.

На думку багатьох правозахисників, міська рада Харкова, повернувши проспекту Григоренка ім’я маршала Жукова, порушила Закон України  «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки». 1 липня до Харківського окружного адміністративного суду було подано позов про визнання протиправним та скасування рішення  міської ради, яка повернула проспектові ім’я радянського маршала. Справі присвоєно номер 520/6491/19 та призначено склад суду, слухати справу буде суддя Зінченко А.В.

Крапку у цьому має поставити суд. Це і дасть змогу зрозуміти, хто насправді займається декомунізацією, а хто рекомунізацією

Законодавство України, що регулює питання присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, ґрунтується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України та відповідного закону.  

Крім того, Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» передбачено, що Рада міністрів та Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування зобов’язані в установленому порядку перейменувати географічні об’єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.

А перейменування вулиць взагалі належить до віддання органу місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради), це передбачено  Законом України «Про місцеве самоврядування».

Тобто, як Харківська так і Київська міські ради мали повноваження щодо перейменування проспектів, інше ж питання - порядок здійснення перейменування та його зміст. Крапку у цьому має поставити суд. Це і дасть змогу зрозуміти, хто насправді займається декомунізацією, а хто рекомунізацією.

Тетяна Перевощикова, адвокат Investment Service Ukraine

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter