Слабкі місця "українського Лас-Вегасу". Які ризики мають усунути законодавці перед другим читанням законопроекту про легалізацію грального бізнесу

Сергій Река
10:30, 27 січня 2020
Політика
1024 0
Думка

16 січня 2020 року Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект №2285-д, який передбачає легалізацію грального бізнесу та встановлення правил діяльності такого ринку. Вбачається, що частина наразі «тіньового» бізнесу перейде під контроль держави та стане приносити кошти в бюджет.

Проте, як і до нового року, так і зараз, до законопроекту залишається велика кількість запитань. До другого читання документ, безперечно, необхідно правити

У проекті охоплено всі сфери азартних ігор – лотереї, казино, гральні автомати, покер, букмекерська діяльність. Передбачено ряд доречних та актуальних норм, зокрема щодо превентивних заходів для осіб, які страждають ігровою залежністю, встановлено ідентифікацію гравців й збільшено їх вік з 18 до 21 року (за винятком ставок на лотерею), наявна кримінальна відповідальність за організацію та «кришування» грального бізнесу...

Проте, як і до нового року, так і зараз, до законопроекту залишається велика кількість запитань. До другого читання документ, безперечно, необхідно правити. Попри те, що в основу зазначеного законопроекту увійшла не одна редакція проектів закону, а на доопрацювання його було відправлено ще 19 грудня 2019 року, він досі залишається досить «сирим».

Наприклад, законопроект наголошує на здійсненні гральної діяльності виключно в готелях категорії 3-х, 4-х, 5-ти зірок, проте в ньому ж міститься норма, у якій перераховується, в якій місцевості не можна розташовувати гральні автомати. Ці та інші подібні розбіжності мають усуватись до другого читання, оскільки це призводить до суперечностей в правильності застосування норм закону.

Але головна слабкість цього законопроекту полягає у відсутності чітких прописаних механізмів контролю та боротьби з тими, хто не буде дотримуватись закону.

Регулюванням усіх сфер азартних ігор буде займатись спеціально створений орган – підпорядкована Кабміну Комісія з розвитку та регулювання азартних ігор. До її обов’язків буде, зокрема, входити ліцензування організаторів азартних ігор, здійснення державного нагляду. В законопроекті встановлено не обов’язок, а можливість Комісії створювати та ліквідовувати свої територіальні управління для здійснення своїх повноважень. Відтак, за можливої відсутності територіальних відділень, у Комісії виникне проблема щодо делегації частини повноважень на регіональні рівні, а тому наявні ризики, що Комісія не зможе впоратись з більшістю функцій, які на неї будуть покладені.

Граничний термін введення в експлуатацію системи онлайн-моніторингу, за допомогою якої буде відслідковуватись легальність і прозорість грального бізнесу, встановлено не пізніше ніж через 2 роки. При цьому, організатори азартних ігор будуть зобов’язані підключити гральне обладнання до такої системи протягом 6-ти місяців з дати її введення. Отже, в найгіршому випадку, існує ризик, що протягом 2-х з половиною років контроль за гральною діяльністю буде взагалі неврегульованим.

За відсутності системи моніторингу важко говорити про систему контролю за додержанням законодавства в цілому. Поки вона не буде існувати, неможливо буде проконтролювати зловживання щодо коштів, які мають оподаткуватись та кількістю, якістю обладнання, яке використовуватиметься організаторами азартних ігор. Таким чином, проблема «викорінення» нелегальних закладів з ігровими автоматами глобально не вирішиться.

Враховуючи обсяги розростання грального бізнесу «в тіні» за останні 10 років, однозначно, існування та часткова реалізація такого закону – краще, ніж взагалі його відсутність

У разі повноцінного прийняття «ігрового» законопроекту, новий закон дійсно запрацює й принесе кошти до державного бюджету, наприклад, шляхом видачі ліцензій. Проте, якщо його приймуть в редакції, яка не буде суттєво відрізнятись від першого читання, він хоч і встановить нові, зокрема й позитивні правила для ринку, але не виключить усі нагальні проблеми стосовно тіньової діяльності. Після перевірки встановлених норм на практиці, через деякий час, слід очікувати ініціювання законодавчих змін.

Основний мотив появи проекту закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» полягає в тому, що, попри заборону, гральний бізнес в Україні все одно існував, а тому його потрібно легалізувати і контролювати. Однак, як і з більшістю законів, з контролем за виконанням законодавчих норм виникатимуть складнощі, в тому числі і через відсутність відповідних правових механізмів.

При цьому, враховуючи обсяги розростання грального бізнесу «в тіні» за останні 10 років, однозначно, існування та часткова реалізація такого закону – краще, ніж взагалі його відсутність.

Сергій Река, молодший юрист компанії з обслуговування іноземних інвестицій «Investment Service Ukraine»

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter