Шантаж як метод парламентської боротьби

Новий пленарний тиждень розпочався з шантажу в середині коаліції. У понеділок цвях в домовину парламентської більшості почав забивати лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк, виклавши умови, за яких його фракція залишиться в коаліції. Йдеться про необхідність зміни кадрової політики в Генеральній прокуратурі, в Генеральному штабі, Міністерстві оборони, а також кадрові зміни в Міністерстві внутрішніх справ та ліквідація Податкової міліції. Однак це, скоріше, вимоги до президента Петра Порошенка. Що ж до вимог до спікера Верховної Ради Володимира Гройсмана, йому повідомили, що «Самопоміч» залишиться в коаліції за умови, якщо не порушуватиметься Регламент і не вноситимуться в сесійну залу питання, щодо яких немає узгодженої позиції в коаліції.

Тут, до речі, не можна не погодитися з Березюком. Бо ситуація, коли вранці вносять на розгляд законопроекти, тексти яких ніхто толком у очі не бачив, а потім починається лохотрон під назвою «сигнальне» голосування, коли тискають кнопки поки не набереться необхідні мінімум 226 голосів, не нормальна. Втім, які вимоги «Самопоміч» буде висувати під час пленарних засідань, покаже час.

У свою чергу, лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко у понеділок заявила, що фракція «не буде голосувати за жоден закон, крім підвищення соціальних стандартів, поки не будуть знижені тарифи на базі правильно прийнятих законів і антикорупційних розслідувань». Це стало другим цвяхом у домовину коаліції.

Відтепер малі фракції парламентської більшості мають можливість більшого тиску на «слонів» - фракції Блок Петра Порошенка та Народний фронт.

Справа у тому, що у двох останніх разом є 223 голоси. Тобто, для прийняття результативних рішень їх не вистачає. Звичайно, є позафракційні депутати, зокрема, і виключені із «Самопомочі», котрі можуть допомогти при голосуванні. Але це несерйозно. Адже з 223 коаліціантів хтось обов’язково буде відсутній на засіданні, хтось захворіє, хтось буде у відрядженні… Плюс, великі фракції парламентської більшості далеко не однорідні. Тому чекати на 100% голосування з проблемних питань не доводиться.

Втім, в кулуарах Верховної Ради подейкують, що можливе «висмикування» окремих депутатів із фракцій «Самопоміч», Радикальної партії та «Батьківщини», щоб мати більше «своїх людей» серед позафракційних. Більш того, стосовно найменшої фракції - «Батьківщини» -  якщо вона зменшиться до 18 «штиків» і за 15 днів не поповниться, то, відповідно до закону про Регламент Верховної Ради, може бути зовсім розпущена. Але поки що все це чутки.

На такі радикальні кроки зараз навряд чи хтось наважиться.

. Однак, розуміючи загрози, Юлія Тимошенко пожалілася журналістам, що важливі рішення у парламенті ухвалюються не коаліцією, а групою з семи осіб. «Зараз створена рада з семи людей, куди входить президент, прем'єр-міністр, секретар РНБО Турчинов, міністр внутрішніх справ, лідер фракції БПП Юрій Луценко, і, якщо я не помиляюсь, сюди входить Ложкін (керівник Адміністрації президента)», - зазначила вона.

Втім, шість назвала, а сьомий «могутній» десь загубився. Підозра у представників медіа закралася щодо спікера Володимира Гройсмана. Але він не проговорився, лише зазначив, що «не треба перебільшувати вплив 6 чи 7 осіб на 45-мільйонну країну».

Крім того, безперестанні торги малих фракцій традиційно зумовлені виборами. Наприклад, Ляшко, зіскочивши з поїзда під назвою «коаліція», моментально прозрів: виявляється, в економіці біда, уряд недолугий, президент поганий. Але ще вчора, у складі парламентської більшості, радикалам так на здавалося?

Саме цей пиріг буде тримати вкупі коаліціянтів. Хоча може стати і приводом для остаточного розлучення.

Українцям же слід готуватися до словесних щедрот, котрими політики спробують задобрити виборців перед 25 жовтня. Пенсії трішки піднімуть, соціальні виплати також, а платіжки з великими цифрами за опалення прийдуть аж у листопаді.

Тому, наразі коаліція все ж існує, і є шанс, що проіснує ще трохи.

Надія Пришляк