Департамент інформації і преси МЗС Росії у зв`язку з питанням ЗМІ щодо російського Чорноморського флоту дав такий коментар.
"...Насамперед, хотіли б нагадати, що зокрема завдяки кораблям Чорноморського флоту Російської Федерації колишні керівники Грузії, залишилися живими під час подій абхазько-грузинського конфлікту.
Що стосується подій серпня 2008 року, то підтверджуємо, що грузинське керівництво стало на небезпечний шлях розпалювання конфлікту в Південній Осетії. Це несе кров і біль мирному населенню регіону. Російська Федерація миритися з цим не буде, і зробить усе, щоб врятувати жінок, людей похилого віку і дітей, всіх громадян Грузії, Росії, України та інших іноземців, які перебувають у регіоні.
У зв`язку з цим викликають подив тон і зміст заяви Міністерства закордонних справ України, щодо спрямування кораблів ВМФ Росії для цілей патрулювання морських просторів біля узбережжя Абхазії.
У заяві, зокрема, висловлюється занепокоєння тим, що Україна може бути втягнена в збройний конфлікт. Вважаємо, що українській стороні слід було б замислитися про це тоді, коли вона постачала озброєння стороні, яка почала цей конфлікт.
Крім того, хотіли б відзначити таке.
Російська сторона діє відповідно до міжнародного права, зокрема, Договору про дружбу, співпрацю і партнерство між Російською Федерацією і Україною 1997 р., а також до Угоди між Російською Федерацією і Україною про статус і умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, перш за все, положень його статей 6 і 8. Хотіли б зазначити, що ніщо в зазначених договорах не уповноважує українську сторону визначати форми ведення російським флотом його діяльності. Метою операції російських військово-морських сил біля узбережжя Абхазії є забезпечення умов для захисту російських громадян, які перебувають у регіоні, надання підтримки російському миротворчому контингенту на випадок збройного нападу на нього, надання гуманітарної допомоги цивільному населенню, що перебуває в зоні конфлікту. Застосування сили здійснюватиметься тільки відповідно до статті 51 Статуту ООН в цілях реалізації невід`ємного права російської сторони на самооборону.
Таким чином, заходи, які українська сторона загрожує застосувати, не відповідали б згаданим російсько-українським договорам і були б недружніми щодо Російської Федерації.
