Якщо президент підпише закон «Про внесення зміни до статті 3 закону України «Про запобігання корупції» (№6172)», представники «антикорупційних» громадських об’єднань декларуватимуть свої статки аналогічно до чиновників і депутатів. Це рішення парламенту зчинило ґвалт серед громадських діячів-антикорупційників і журналістів, хоча, направду, редакторів ЗМІ, щодо яких спочатку теж мала діяти така ж поправка до закону, поки що залишили в спокої.
Можна сперечатися і наводити безліч аргументів «за» і «проти» депутатських ініціатив щодо такого декларування доходів громадськості. Втім, те, як продавлювалися ці зміни до закону і як вони приймалися, свідчить - депутатів розпирала жадоба помсти за те, що довелося засвітити свої палаци і «матрацні» гроші. Адже саме ті, проти кого зараз парламентарі спрямували своє невдоволення, усіляко підтримували і лобіювали введення е-декларування. І саме вони потім всі «надбання» бідних найманих українцями працівників – чиновників – оприлюднили в ЗМІ. Складається враження, що народного шоку і обурення від цих статків можновладці так і не змогли простити активістам і журналістам.
А починалося все банально - із президентського законопроекту, в якому йшлося про зміни лише до однієї статті, що дозволяло звільнити від е-декларування деякі категорії військовослужбовців. Це пояснювалося тим, що хлопцям в окопах заповнювати декларації досить важко. Особливо, коли треба встигнути з цим до 1 квітня.
Але якось так сталося, що у комітеті Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції, в якому зараз править «коаліційна» більшість разом з колишніми регіоналами, навколо цих змін почалися дивні танці з бубном. Народний депутат від фракції «Народний фронт» Тетяна Чорновол запропонувала встановити, що електронні декларації мають подавали, зокрема, і кандидати в депутати, і головні редактори та засновники ЗМІ, і керівники органів громадських об'єднань, які здійснюють діяльність, пов'язану із запобіганням корупції, а також представники громадських рад та рад доброчесності при держорганах.
Але остаточно враження, що Україна повернулася у часи Януковича з його законами 16 січня, склалося під час обговорення законопроекту до другого читання у сесійній залі. Частина парламенту, зокрема, представники фракцій «Самопоміч» і «Батьківщина», виступали за те, щоб голосувати за той варіант, який подав Порошенко - без всіх новацій, котрі йшли в розріз з Регламентом Верховної Ради. Адже, згідно Регламенту, пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який був прийнятий за основу. Але цього разу під час підготовки і ухвалення в другому читанні і в цілому, як закону, депутатами були внесені зміни і до інших статей документу.
Крім того, якби хтось зараз спитав будь-кого з депутатів, які ж саме поправки до закону про е-декларування було проголосовано, відповіді б не знайшлося: багато новацій вносилися з голосу та уточнювалися з ходу, у сесійній залі. Та й голосувало за документ не 268 народних депутатів, а 268 їхніх карток. До речі, під час голосування особливо здивував ентузіазм фракції «Опозиційний блок», більшість депутатів з якої підтримали законопроект. І це при тому, що від цієї політичної сили не дочекаєшся голосів за підтримку ініціатив щодо збільшення фінансування армії, щодо соціального захисту бійців АТО та їхніх сімей. Аж тут колишні регіонали пройнялися е-декларуванням для військовослужбовців…
У результаті, не буде дивним, якщо в документі протягнули поправки, що звільняють від відповідальності за неподання декларацій, наприклад, осіб, «які звільнилися протягом цього року до дня набрання чинності цим законом» з посад державної служби та місцевого самоврядування. Про це, зокрема, в кулуарах розповідала народний депутат від «Батьківщини» Альона Шкрум. Інші звертали увагу на те, що можуть бути спроби уникнути е-декларування, наприклад, через вступ на курси та приєднання до різноманітних військових заходів, які не мають жодного відношення до проведення АТО…
Як би там не було, спікер Верховної Ради Андрій Парубій, попри зауваження деяких парламентарів, ухвалений закон підпише. Потім він піде на підпис до президента Порошенка. А чи прислухається він до аргументів посольств США і Великобританії, які вже назвали рішення українського парламенту «серйозним кроком назад, що може обмежити можливості громадських об'єднань, посилити тиск на них, зашкодити реформам», і чи ветує закон? Це питання.
На переконання деяких депутатів, зараз у президента буде вибір – або зірвати безвізовий режим, оскільки вимога про ухвалення електронного декларування була однією з ключових вимог надання його Україні, або не йти на поводу у корупціонерів, які за цей закон проголосували.
Надія Пришляк
