Українському позову у Гаазі загрожує доля подібної судової справи Грузії проти Росії, яку Москва виграла, довівши, що Міжнародний суд не мав юрисдикції у порушених Тбілісі питаннях, пише "Голос Америки".
Головними недоліками позиції України наразі є брак обґрунтованих доказів, а також певні суперечності у тому, як сама Україна визначає події на Донбасі: міжнародний збройний конфлікт з участю Росії чи антитерористична операція, вважає фахівець з міжнародного права Ірина Марчук, викладач Копенгагенського університету в Данії.
Читайте такожСуд в Гаазі зобов'язав Росію виплатити Нідерландам €5,4 мільйона компенсації
Марчук проаналізувала перші виступи сторін та рішення Міжнародного суду 19 квітня щодо тимчасових заходів і акцентувала на тому, що і як презентувала українська сторона у Гаазі.
"Я вважаю, що вони погано впоралися. Насамперед я була здивована, чому Україна винайняла саме ту юридичну фірму, яка працює з арбітражем. Україна подала позови до декількох судів і зокрема арбітражні позови, а також позови у Європейський суд з прав людини, Міжнародний кримінальний суд, Міжнародний суд ООН. Я так розумію, що та юридична фірма представляє Україну і в арбітражних спорах, і також у Міжнародному суді ООН. Можливо, є якась домовленість з тією юридичною фірмою, щоб представляти Україну в кількох судах", - каже експерт.
Вона вважає, що в української сторони є досягнення стосовно попереднього рішення суду. але на попередньому етапі грузинської справи, коли Грузія у позові проти Росії просила схвалити запобіжні заходи, то суд також попередньо підтверджував свою юрисдикцію у питанні Конвенції про расову дискримінацію. А вже на наступному етапі, коли суд слухав справу Грузії, тоді він відмовив розглядати позов проти Росії на підставі відсутності юрисдикції.
"Тобто на цьому етапі рішення по Україні таке ж, як і було по Грузії", - зазначила експерт. Вже на наступному етапі суд буде визначатися щодо юрисдикції, вислухавши докази у справі. При цьому наступний етап і рішення суду може бути через років два-три.
Саме тоді суд ухвалюватиме остаточне рішення стосовно юрисдикції. Саме на тому етапі Грузія справу програла.
"Тому той факт, що для України визнали попередню юрисдикцію – це добре, але остаточного рішення щодо юрисдикції ще нема і на нього, напевно, треба буде чекати 2 або 3 роки", - зазначила Марчук.
Окрім того, на її думку, Україна "провалила" з переконливістю своїх звинувачень відповідно до Конвенції про запобігання фінансування тероризму, і помилка тут була також у тому, що юрист від України – американка, яка спеціалізується на арбітражних справах – не фахівець з кримінального чи міжнародного права. Юрист, яка представляла Україну, навіть не змогла пояснити суб’єктивну сторону злочину з фінансування тероризму.
"Якщо ви звертаєтеся в Міжнародний суд і кажете, що на території України має місце тероризм, що окремі особи, чи державні структури фінансують тероризм, чому в українських судах по цьому немає справ, навіть попри очевидну проблему в тому, що підозрювані перебувають за межами України?", - запитує експерт, зазначивши, що Україна повинна подати Міжнародному суду докази того, що вона заявляє, про конкретні факти тероризму. Якби були хоча б обвинувальні акти прокуратури.
Марчук зауважила, що загалі справа по цій конвенції дуже неоднозначна, бо дуже неоднозначна позиція українського уряду. З одного боку, уряд у міжнародному суді ООН заявляє, що на сході України діють терористичні організації «ДНР» та «ЛНР». Але з іншого боку є інша справа у Міжнародному кримінальному суді, де суд розглядає ті організації не як терористичні, а як сторони у міжнародному конфлікті.
У випадку тероризму потрібно довести, що основна мета цього злочину – це залякування населення з метою досягнення якихось політичних цілей, або залякування України як держави.
Києву треба доводити і факт тероризму, і факт фінансування тероризму. Лише тоді можна говорити про порушення Росією зобов’язань конвенції, зазначила вона.
За словам експерта, Україна у разі виграшу позову може отримати, окрім моральної, грошову компенсацію в рамках Міжнародного суду ООН та у Європейському суді з прав людини.
Марчук вважає, що для того, аби країни і міжнародна спільнота могли вирішити конфлікти і рухатися далі необхідно, щоб ці справи розглядалися в судах.
"Юридична правота необхідна для наших наступних поколінь. Можна би було купити і танки, але чи допомогли би вони нам виграти війну? А для того, щоб допомагати людям і, зокрема, біженцям треба ефективніше використовувати міжнародну допомогу, а головне – піднімати економіку України, боротися з корупцією", - зазначила експерт.
Як повідомляв УНІАН, Міжнародний суд ООН у Гаазі 19 квітня оголосив рішення, яким частково задовольнив запит України про застосування тимчасових заходів щодо Росії.
Суд вказав, що Росія має утриматися від продовження обмеження щодо можливості кримських татар зберегти свої інституції, включаючи Меджліс. Разом з тим суд вирішив, що Україна не надала достатньої кількості доказів, які стали б суттєвою базою для застосування тимчасових заходів, що стосуються порушення Росією Конвенції про заборону фінансування тероризму.
Україна в рамках позову до Росії просила Міжнародний суд ООН ввести тимчасові заходи, спрямовані на недопущення продовження порушень прав людини з боку РФ на період розгляду судом справи по суті, з метою захисту цивільного населення в тимчасово окупованому Криму та на Донбасі.
