/ фото facebook.com/Ukr.Embassy.Romania

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін наголошує, що в Україні у зв’язку з ухваленням нового закону про освіту жодна румунська школа не буде закрита. Про це повідомила речник МЗС Мар'яна Беца у Twitter за підсумками зустрічі Клімкіна з румунськими парламентаріями.

"Павло Клімкін предметно пояснив положення освітнього закону. Важливо, як він буде імплементуватись. Будемо більше співпрацювати з румунською громадою", - написала вона.

"Клімкін ще раз наголосив: жодна румунська школа не буде закрита. Ніякої асиміляції", - додала речник МЗС.

Відео дня

"Ми хочемо надати всім меншинам реальні можливості для повноцінного життя в європейській і демократичній Україні", - зазначила Беца, процитувавши слова глави МЗС.

Читайте такожКлімкін зранку у Бухаресті спілкується з румунськими ЗМІ щодо закону про освіту і агресію РФ

Як повідомляв УНІАН, 25 вересня президент України Петро Порошенко підписав закон «Про освіту», мовні положення якого (ст. 7 про мову освіти в Україні) викликали занепокоєння низки країн, зокрема Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії.

Новим законом в Україні вводиться 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова - українська.

Порошенко доручив Міністерству закордонних справ і Міністерству освіти та науки провести з приводу цього закону необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи.

28 вересня Клімкін направив ст. 7 закону «Про освіту» на розгляд Венеціанської комісії. Її висновки щодо закону будуть готові до грудня.

12 жовтня у Парламентській асамблеї Ради Європи ухвалили резолюцію з рекомендаціями Україні щодо закону про освіту в частині мов національних меншин. У ПАРЄ заявили, що новий закон про освіту в Україні спричиняє значне зменшення прав раніше визнаних національних меншин відносно їхньої власної мови в освіті.

«Асамблея з цієї причини рекомендує українській владі переглянути питання мов меншин в освіті, беручи за основу гнучку модель двомовної освіти для всіх осіб, які належать до «корінних народів України» і «національних меншин», щоб не було дискримінації», - йдеться у резолюції.

Також у ПАРЄ наголосили, що трирічний перехідний період застосування положень нового закону може бути занадто коротким, і тому закликали українську владу запровадити гнучкість щодо тривалості процесу впровадження закону.