Міжнародний кримінальний суд в Гаазі, ілюстрація / REUTERS

В України є перспективи притягти до відповідальності вище керівництво Росії у Міжнародному кримінальному суді за триваючу агресію в Криму та на Донбасі.

Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні на прес-конференції в Києві заявив надзвичайний і повноважний посол України, суддя Міжнародного кримінального суду (2001-2005), представник України у Раді ООН з прав людини (2006-2010) Володимир Василенко.

«Тепер ніяких сумнівів не виникає в тому плані, хто є хто: хто розв’язав агресію, хто її здійснює, хто її продовжує і через чиї дії спричиняється шкода і державі Україна і її фізичним та юридичним особам. Відповідно створюється передумова для пред’явлення претензії державою Україна як держави, що постраждала від агресії до РФ, як суб’єкта міжнародного права, що вчинив акт агресії», - заявив він, коментуючи ухвалення Верховною Радою закону «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях» (реєстраційний номер 7163).

Відео дня

Тому, як відзначив Василенко, в законі передбачено обов’язок уряду створити міжвідомчий координаційний орган для підготовки консолідованої претензії до Росії як держави-агресора.

Читайте такожВР визначила ситуацію в Україні як породжений РФ міжнародний збройний конфлікт – екс-суддя гаазького трибуналу

«Це найважливіше положення в цьому законі. Тепер треба добиватися того, щоб Кабмін здійснив всі необхідні заходи для створення такої комісії», - додав юрист.

За його словами перед цією комісією стоїть завдання зафіксувати всі факти, які свідчать про збройну агресію РФ проти України, це і документи і показання свідків. Цей орган має проаналізувати колосальну кількість матеріалів і на основі конкретики визначити яку шкоду було завдано Україні внаслідок збройної агресії, потім треба підрахувати збитки, які зазнала держава, зіткнувшись з цією шкодою.

«Закон визначає правову позицію України в питанні відсічі агресії та подоланні її наслідків та пропонує конкретні шляхи реалізації міжнародно-правової відповідальності Росії», - зауважив експерт.

Проте, за словами Василенка, у міжнародних судових інстанціях справа, яка породжена будь-яким правопорушенням, може бути порушена лише тоді, коли на це дають згоду обидві сторони.

«Україна в свій час, ще в 2014 році МЗС запропонували РФ звернутися до Міжнародного суду ООН, щоб він розібрався в ситуації, яка виникла внаслідок застосування сили Росією. Звичайно РФ від цього відмовилася», - нагадав експерт.

Крім того Василенко зауважив, що на сьогодні у Міжнародному суді ООН розглядаються позов України щодо порушення Росією двох конвенцій про заборону фінансування тероризму та ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

«Там буде вирішено питання відповідальності Росії, але не за агресію проти України. Питання лише про порушення Росією цих двох конвенцій», - підкреслив юрист-міжнародник.

Він відзначив, що за акт агресії відповідає держава як така.

«Є ще один тип відповідальності – це міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб, які під час агресії вчинили воєнні злочини та злочини проти людяності. Тут в України є перспективи і Україна вже скористалася цією можливістю (визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочинів, скоєних на території країни після початку збройної агресії Москви 20 лютого 2014 року – УНІАН) і в залежності від того наскільки будуть скоординовані та обґрунтовані дії України, тут є перспектива притягти до відповідальності вище керівництво Росії в Міжнародному кримінальному суді», - переконаний він.

Для цього, за словами Василенка, Міжнародному кримінальному суду треба надати якісні матеріали, якісно оформити всі докази.

Як повідомляв УНІАН, прокурором Гаазького суду було зафіксовано два періоди особливо запеклих боїв з початку збройного конфлікту на Донбасі: в Іловайську в серпні 2014 року і в Дебальцевому з січня по лютий 2015 року.

Зокрема, прокуратура МКС встановила факти військового протистояння між українськими військовими та збройними силами Російської Федерації.

Згідно з повідомленням, попереднім розслідуванням встановлено, що збройні формування бойовиків "ДНР" і "ЛНР" "досить організовані, щоб розглядатися як сторони не міжнародного збройного конфлікту". Водночас повідомляється про можливість розглядати протистояння на сході України як міжнародний конфлікт.

"Канцелярія Прокурора також навела додаткові відомості, що вказують на факт існування прямого військового протистояння між збройними силами Російської Федерації і України, з чого випливає, що найпізніше з 14 липня 2014 року, паралельно з неміжнародним конфліктом на сході України спостерігався міжнародний збройний конфлікт", - йдеться в доповіді.