Застосування права вето Президентом України Віктором ЮЩЕНКОМ щодо Бюджетного кодексу прем`єр-міністр України Юлія ТИМОШЕНКО вважає посадовим злочином.

Як передає кореспондент УНІАН, про це вона заявила сьогодні журналістам на брифінгу.

За словами Ю.ТИМОШЕНКО, вона має намір провести переговори з Партією регіонів для об`єднання у Верховній Раді, щоб подолати вето Президента.

Відео дня

«Я вважаю, що це великий посадовий злочин Президента ЮЩЕНКА проти місцевого самоврядування – накласти вето на Бюджетний кодекс», – сказала Ю.ТИМОШЕНКО.

При цьому вона підкреслила, що такий крок Президента різко розходиться з передвиборними обіцянками В.ЮЩЕНКА, оскільки норми Бюджетного кодексу були позитивно сприйняті майже в усіх селищах, селах і малих містах.

«Я дійсно засуджую цей крок, тому що це крок політикана, а не політика», – сказала Ю.ТИМОШЕНКО.

Вона підкреслила, що в будь-якому випадку проект бюджету наступного року уряд готуватиме з урахуванням норм ветованого Бюджетного кодексу.

«Досить вже плакати, що село гине, треба в інтересах села розподіляти гроші, ось що треба робити», – сказала Ю.ТИМОШЕНКО.

При цьому вона підкреслила, що має намір провести з Партією регіонів переговори щодо подолання вето. «Безумовно, я звернуся до фракції Партії регіонів, щоб вони подолали разом із нашою фракцією вето. Я думаю, всім зрозуміло, що вето накладено лише для того, щоб боротися зі мною особисто на президентських виборах», – зазначила прем`єр.

"І хочу вірити, що хоча б Віктор ЯНУКОВИЧ і його фракція не будуть ціною знищення місцевого самоврядування боротися зі мною на президентських виборах. Хочу вірити, що іноді політики служитимуть людям, а не своїм особистим, іноді не дуже чистим амбіціям», – сказала Ю.ТИМОШЕНКО.

Як повідомляв УНІАН, сьогодні, 20 липня, Президент України В.ЮЩЕНКО ветував закон про внесення змін до Бюджетного кодексу України.

За словами першого заступника глави Секретаріату Президента України Олександра ШЛАПАКА, нова редакція Бюджетного кодексу не вирішує основного питання місцевого самоврядування, відповідності покладених на органи місцевого самоврядування видаткових повноважень ресурсам, які для цього виділяються. Розрахунок нормативів бюджетної забезпеченості майже не прив`язаний до реальної ціни соціальних послуг.

По-друге, Бюджетний кодекс фактично розвалює інтеграцію адміністративно-територіальних одиниць в єдину державу, консервує нинішню систему адміністративно-територіального устрою, створює нові ризики для розростання міжрегіональних напружень та напружень на лінії «село-місто».

По-третє, наголосив О.ШЛАПАК, «складається враження, що реалізація цього Бюджетного кодексу на практиці можлива виключно лише через ручне управління з боку Кабінету Міністрів і Міністерства фінансів, оскільки навряд чи вдасться досягти збалансованості державного та місцевих бюджетів».

«По-четверте, політизація й піаризація проблем нового Бюджетного кодексу, до яких вдався уряд, непідготовленість і суєта термінового запровадження його хибних положень додають враження, що Бюджетний кодекс потрібен не як реальна реформа державних фінансів, а черговий передвиборчий трюк, який вкупі з ідеями продовження повноважень голів органів місцевого самоврядування дорого коштуватиме нашій державі в майбутньому», – сказав О.ШЛАПАК.

За його словами, Президент не виступає за повне скасування і вже направив свої пропозиції щодо вказаного закону до Верховної Ради.

Раніше прем`єр-міністр України Юлія ТИМОШЕНКО заявляла, що якщо В.ЮЩЕНКО не підпише нову редакцію Бюджетного кодексу, то Верховній Раді необхідно буде спробувати подолати вето, й для цього доведеться домовлятися з депутатами від Партії регіонів, у яких на сьогоднішній день «золота акція» із вирішення даного питання. При цьому прем`єр зазначила, що якщо зміни до Бюджетного кодексу все ж таки не вдасться ввести в дію цього року, то наступного року ці документи обов`язково будуть підписані новим Президентом.

Довідка УНІАН. 23 червня ц.р. Верховна Рада України прийняла закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (нова редакція).

Цим законом передбачено формульний розрахунок трансфертів прямих взаємовідносин між державним бюджетом і безпосередньо бюджетами сіл, селищ і міст районного значення.

Як зазначив голова Верховної Ради України Володимир ЛИТВИН, цим законом передбачається наявність 12 тисяч бюджетів замість 700, що існують сьогодні.