Голова Верховної Ради Володимир ЛИТВИН заявляє, що парламент «зважено підійде» до розгляду законодавчих актів щодо діяльності ЗМІ, зокрема, у частині регулювання інтернет-простору, і запевнив, що ці питання розглядатимуться з урахуванням світового досвіду.
Як повідомили УНІАН у прес-службі Верховної Ради України, про це спікер сказав сьогодні під час зустрічі з представником ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації Дунею МІЯТОВИЧ.
Законодавчі рішення у сфері мас-медіа, сказав В.ЛИТВИН, потребують системного підходу, якому мають передувати «ретельний аналіз і серйозна розмова». Зокрема, зазначив він, важливо не допустити монополізації інформаційного простору. У цьому контексті, торкаючись, зокрема, питання роздержавлення комунальних друкованих ЗМІ, керівник парламенту висловив думку, що «пріоритет мають отримати журналістські колективи».
В.ЛИТВИН також повідомив, що ближчим часом парламент розглядатиме у другому читанні законопроект про доступ до публічної інформації, і запропонував, аби офіс Представника ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації направив свої висновки і рекомендації до цього документу.
Щодо законопроекту про суспільне телебачення, В.ЛИТВИН висловив переконання у необхідності дійти консенсусу стосовно найважливіших питань - фінансування та менеджменту. Питання щодо видатків на здійснення діяльності суспільного телебачення, сказав він, варто було б чітко зафіксувати у законі, а також окремим рядком у державному бюджеті, зазначивши, що це має бути захищена стаття. Керівництво такого каналу, на думку керівника парламенту, має визначати опікунська рада, до складу якої увійдуть представники громадянського суспільства і по одному представникові від гілок влади.
Окремим напрямком діяльності парламенту В.ЛИТВИН назвав приведення вітчизняного законодавства у сфері ЗМІ до європейських стандартів, зазначивши, що Комітет з питань свободи слова та інформації, який очолює представник опозиції, матиме підтримку Верховної Ради.
При цьому В.ЛИТВИН вважає за необхідне поставити питання і про «проблему свободи образ та наклепів» у ЗМІ, «особливо на різного роду політичні замовлення».
«У мене немає підстав говорити про згортання демократії, - підсумував В.ЛИТВИН. - Вірю, що влада добре засвоїла необхідність вести діалог зі ЗМІ на основі закону, відповідальності і доброзичливості, і вірю, що в Україні буде і зустрічний рух - не буде поділу на «своїх» і «чужих», де «чужих» можна обливати брудом, а «своїх» виставляти як ікону».
За його словами, кожен можновладець «має повісити у своєму кабінеті гасло: дбай про свободу слова, доки ти при владі, бо потім, коли опинишся в опозиції, буде пізно».
У свою чергу, Д.МІЯТОВИЧ назвала «добрим сигналом» заяву Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА щодо необхідності підтримки свободи ЗМІ, наголосивши на важливості здійснення «реальних кроків» на цьому шляху.
Д.МІЯТОВИЧ високо оцінила зусилля України на шляху втілення демократичних реформ, разом з тим зазначивши, що нині ситуація у сфері ЗМІ «виглядає не дуже «рожевою». Зокрема, вона висловила занепокоєння щодо деяких норм законопроектів, що готуються до розгляду у парламенті, і заявила про готовність очолюваного нею офісу провести правову експертизу відповідних проектів законодавчих актів. «Моє завдання полягає у тому, аби не критикувати, а надавати всебічну допомогу у зазначених питаннях країнам-членам ОБСЄ», - сказала Д.МІЯТОВИЧ.
В.ЛИТВИН, відповідаючи на запитання, зазначив, що питання щодо діяльності ЗМІ в Україні і свободи слова «є чутливою темою», і наголосив на важливості ретельного аналізу ситуації в інформаційному просторі.
Керівник парламенту навів статистичні дані, згідно з якими у державні реєстри України внесено 1672 телерадіоорганізації, і лише 27 з них є державними. За даними Книжкової палати, сказав він, цього року в Україні кількість газет і журналів сягнула 2296, у т.ч. більш ніж 700 комунальних, які підлягають роздержавленню. «Таким чином, майже 100% ЗМІ перебувають в приватній власності. Держава ані інституційно, ані організаційно, ані фінансово не здатна контролювати, цензурувати та навіть системно регулювати їх діяльність, - вважає В.ЛИТВИН. - Роль держави як регулятора на ринку засобів масової інформації зведена до мінімуму, і сукупна роль ЗМІ перевищує вагу держави у суспільних відносинах».
«ЗМІ часто-густо створювалися, або скуповувалися, як «оборонні» та «наступальні» інструменти для захисту приватних та корпоративних інтересів власників, - зауважив керівник парламенту. - З цього можна зробити ще один висновок: в Україні ЗМІ не стали інструментом і складовою громадянського суспільства».
На переконання В.ЛИТВИНА, необхідно «і на політичному, і на законодавчому рівні дійти консенсусу щодо об’єктивного арбітражу відносин держави і ЗМІ». Таким арбітром, на його думку, має виступати судова система та інститути громадянського суспільства.
