Український інститут публічної політики (Україна) та Міжнародний центр геополітичних досліджень (Грузія) оприлюднили результати другого етапу дослідження в рамках проекту „Барометр безпеки України та Грузії: моніторинг та аналіз загроз з метою їх раннього попередження”, який реалізується за підтримки Чорноморського фонду регіонального співробітництва.
Як повідомив на прес-конференції в УНІАН керівник українського інституту Віктор Чумак, друга публікація „Барометра безпеки” містить моніторинг та аналіз подій в різних секторах безпеки України і Грузії за період травень-серпень цього року та дозволяє простежити еволюцію безпекової ситуації в двох країнах, а також дати оцінку тому, наскільки внутрішньодержавні, регіональні та глобальні події вплинули на український та грузинський сектори безпеки.
Згідно з результатами дослідження, в Україні найбільші зміни індексу безпеки були відзначені в економічному секторі, а саме негативна динаміка була пов’язана, насамперед, з погіршенням макроекономічної ситуації в країні, активізацією торгівельних війн проти вітчизняних товаровиробників. Водночас падіння показника індексу безпеки в секторі в цілому компенсувалось покращенням ситуації в енергетичній сфері за рахунок зусиль держави у напрямку диверсифікації постачання енергоресурсів.На фоні падіння індексу безпеки в економічному секторі значення індексу в гуманітарному секторі безпеки України навпаки зросло, що свідчить про позитивну динаміку, в основному за рахунок появи даних про позитивні тенденції в сфері народжуваності та зменшення показника смертності, а також завдяки стійкому позитивному сальдо міграції.
Що стосується оцінки ситуації в різних секторах безпеки Грузії, то, за висновками керівника грузинського інституту Тенгіза Пхаладзе, найбільша зміна індексу була зафіксована в екологічному секторі безпеки. Така негативна динаміка пояснюється зростанням кількості природних лих на всій території Грузії, що завдали країні значної шкоди, а також недоліками грузинської інфраструктури, яка не змогла впоратися з наслідками стихійних лих, та недоліками системи прогнозування стихійних лих та систем раннього оповіщення населення про ці загрози.
Експерти констатували деяке зростання індексів у гуманітарному секторі безпеки Грузії, що свідчить про незначну позитивну динаміку ситуації. Разом з тим значення індексу безпеки в економічному секторі за останній період залишилось незмінно позитивним на фоні стабільних макроекономічних показників та відновлення грузинської економіки після запровадження Росією одностороннього ембарго.
