Хоча особистості відіграють роль в історії, Україні все одно не варто перейматися ними. І Трамп, і Байден – хто б із них не переміг на президентських виборах у США – не зможе розвернути відносини з Україною з «плюса», який є сьогодні, на відвертий «мінус». Тому що зміна курсу держави залежить не лише від президента (попри його особливі та важливі повноваження у сфері зовнішньої політики), але й від інших гравців, які впливають на вироблення американської зовнішньої політики: від Сенату, Конгресу, позиції партій, Держдепу, Міноборони США, розвідників тощо. Тобто це – консолідована позиція, і жоден президент не може реагувати на неї різко негативно.

Україні варто робити одну просту річ – не втручатися в американські вибори і, взагалі, в американське внутрішньополітичне життя, та проводити реформи у себе

Безумовно, у американських президентів є симпатії та антипатії. Наприклад, колишній радник із питань безпеки президента США Джон Болтон писав, що Трамп не дуже любить Україну. Але, не дивлячись на це, саме за президентства Трампа Україна почала отримувати летальну зброю…

Отже, це – надто «складні матерії», аби однозначно говорити, що Трамп буде поганим президентом США для України, а Байден – хорошим, або навпаки.

Україні варто робити одну просту річ – не втручатися в американські вибори і, взагалі, в американське внутрішньополітичне життя, та проводити реформи у себе. І тоді жодних коливань в американській зовнішній політиці для України не буде.

Інколи говорять, що хто б не переміг на виборах у США – що Трамп, що Байден – кожен із них намагатиметься триматися подалі від України, тому що обидва мали чимало проблем через неї. Та, на мою думку, це – заземлено-емоційні оцінки. Особисті погляди і смаки президента – це одне, а стратегічні інтереси країни – це інше. На стратегічному рівні подібні речі приватного емоційного характеру будуть відходити на другий план. Тому навряд чи попередній досвід відносин із Україною Трампа чи Байдена відіграватиме ключову роль.

Якщо подивитися, яких заходів можуть вжити США у фінансовому плані, то оточенню російського президента і самому Путіну буде непереливки

Якщо американська політика буде рухатися шляхом, який зараз є очевидним – стримування Росії по всіх фронтах, то роль України в цьому плані може бути однією з найважливіших. А, відтак, ставити стратегічні речі нижче за особисті жодному президенту не дозволить істеблішмент США.

Якщо говорити про відношення Вашингтону до Москви в разі перемоги одного чи іншого кандидата, ситуація є більш-менш сталою. Тому що те, що витворяє Москва на міжнародній арені, стало «червоною ганчіркою» для багатьох терплячих західних лідерів і західних політиків в цілому.

От зараз Трамп фактично заморозив Північний потік-2, який для Путіна мав ледь не сакральне значення. Не відомо, чим це завершиться, але, якщо така лінія буде продовжена, це означає, що в економічному плані Росії розраховувати на щось позитивне буде просто наївно.

Наразі немає підстав для жодної різкої зміни курсу політики США ані щодо України, ані щодо Росії

Якщо подивитися, яких заходів можуть вжити США у фінансовому плані, то оточенню російського президента і самому Путіну буде непереливки. Вже кілька разів США збиралися оголосити жорсткі санкції проти російських політиків, але потім усе спускалося на гальмах. Питання лише в часі – тоді все спустили на гальмах, а після чергового безумного кроку Кремля можуть згадати й про ці санкції.

Якщо розглядати військову сферу, то навіть на прикладі Чорного моря очевидно, що американці та НАТО в цілому зрозуміли, що Росію потрібно стримувати тут, у цьому регіоні, тому що вона становить реальну загрозу для безпеки альянсу. Не кажучи вже про більш глобальні речі... Зокрема, очевидною сьогодні є криза у сфері роззброєння, а це означає, що стримувати Росію доведеться і економічно, і військово.

Отже, наразі немає підстав для жодної різкої зміни курсу політики США ані щодо України, ані щодо Росії. Кремль мав би зробити хоч щось, що б дало надію на переосмислення Росією своєї політики та продемонструвало бажання працювати по-іншому. Але, судячи з того, що говорив Путін на останньому збіговиську його лизоблюдів (маю на увазі Валдайський форум), нічого подібного не передбачається. Тому не варто очікувати серйозних змін у зовнішній політиці США в разі перемоги на виборах або одного, або іншого кандидата.

Володимир Огризко, дипломат, колишній міністр закордонних справ України, керівник Центру дослідження Росії

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram