В Офісі президента наголошують, що глава держави Володимир Зеленський не має права або обов'язку надавати оцінку рішенням судів чи звинуваченням проти суддів.
Про це йдеться у коментарі Офісу глави держави щодо вимог до президента "відреагувати" на звинувачення проти суддів Окружного адміністративного суду Києва.
"Конституцією України встановлено чіткий поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову. Це вже неодноразово тлумачилося в рішеннях Конституційного суду та пояснювалось у численних коментарях експертів-правників. З корпусом цих текстів легко ознайомитись. Президент України, згідно з повноваженнями, які дає йому Конституція, не має права або обов'язку надавати оцінку рішенням судів чи звинуваченням проти суддів. Навіть якщо розглядати повноваження президента в межах теоретичної концепції так званих прихованих повноважень (inherent powers), не виписаних до Конституції, все одно видається сумнівною вимога до президента надавати таку оцінку", - сказано у коментарі.
Також зазначається, що президент не може скасовувати дію презумпції невинуватості стосовно окремих осіб.
"Президент, як і будь-який громадянин у державі, може поділитися своїми враженнями щодо певної резонансної інформації, яка стосується відкритих даних кримінальних проваджень, але не більше", - додали в Офісі глави держави.
Читайте також"Усі на робочих місцях": в ОАСК прокоментували оголошення п'ятьох суддів у розшук
Разом з тим в Офісі президента наголосили, що взяли до відома всю інформацію щодо можливих порушень закону представниками судової гілки влади, а також щодо розгляду відповідних звинувачень у Вищій раді правосуддя, і висловили сподівання, що розслідування такої гучної справи допоможе встановити всі правдиві обставини.
Крім того, в Офісі президента нагадали, що саме після зміни влади у 2019 році Національне антикорупційне бюро України одержало всю необхідну законодавчу підтримку для незалежної оперативної роботи. Також були забезпечені всі умови для функціонування Антикорупційного суду.
"Сподіваємося, що ця політична інвестиція дасть відповідний результат для суспільства й утвердження принципу верховенства права", - зазначається у коментарі.
При цьому в Офісі президента підкреслили, що судова реформа залишається пріоритетом для держави.
"При цьому хочемо звернути увагу на те, що чинні конституційні інструменти захисту незалежності суддів і поділу влади на законодавчу, виконавчу й судову значно обмежують можливості не тільки президента, а й Верховної Ради реалізувати ті бажання щодо звільнення суддів та радикальної перебудови судової системи, які висловлює частина нашого суспільства", - сказано у коментарі.
Справа Окружного адмінсуду: що було до цього
- 11 серпня у НАБУ заявили про оголошення у розшук сімох фігурантів у справі про можливе захоплення держвлади влади керівництвом ОАСК. Йшлося про Павла Вовка, Володимира Келеберду, Ігоря Качура, Миколу Сіроша, Ігоря Погрібніченка, Олексія Огурцова, Сергія Остапця. 12 серпня в Окружному адмінсуді Києва запевнили, що оголошені в розшук судді - на робочих місцях.
- 17 липня відбулися обшуки в ОАСК, а також у Державній судовій адміністрації (ДСА).
- Надалі детективи НАБУ пред'явили підозру у створенні злочинної організації і захопленні влади голові ОАСК Вовку, його заступнику Євгену Аблову, п'ятьом суддям і керівникові Держсудадміністрації Зеновію Холоднюку.
- Пізніше цю інформацію підтвердили в НАБУ і відзначили, що триває процес вручення підозр ще 4 особам.
- За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, 12 осіб на чолі з головою ОАСК діяли в рамках злочинної організації, яка мала на меті захоплення держвлади шляхом встановлення контролю над ВККС, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод в їх роботі.
- У САП стверджують, що ця злочинна організація ухвалювала замовні рішення у власних інтересах, а також в інтересах політичних і ділових кіл.
- Пізніше Вовк і голова ДСА Холоднюк заявили, що їм не вручали повідомлення про підозру.
- 1 вересня Вища рада правосуддя відмовилася відсторонити від судочинства голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка.
- Також ВРП повернула генпрокурору Ірині Венедиктовій три клопотання про тимчасове відсторонення суддів ОАСК і ще два відмовилася задовольнити. Рішення ВРП стосуються заступника голови ОАСК Євгена Аблова, суддів Ігоря Погрібніченка, Олексія Огурцова, Ігоря Качура та Володимира Келеберди.
