Підпишіться на нас в Google
Компанія "Агро Газ Трейдінг" (АГТ) за два роки роботи перерахувала Одеському припортовому заводу близько 4,5 млрд грн за господарськими договорами. Водночас НАБУ вважає, що підприємство недоотримало приблизно 554 млн грн за переробку сировини.
На необхідність комплексної оцінки цих показників у справі колишнього голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка звернув увагу політичний експерт Юрій Гаврилечко.
Гаврилечко пропонує розглядати заявлені збитки разом із даними про фінансові відносини ОПЗ із контрагентами.
Сторона захисту не погоджується з висновками обвинувачення та наголошує, що предметом спору є ціна послуг із переробки сировини, а не безпосереднє викрадення коштів із державного бюджету.
Загальний обсяг платежів, за оцінкою Гаврилечко, важливий для розуміння господарських відносин сторін.
"Ці 4,5 млрд не скасовують претензій НАБУ. Але картина парадоксальна: компанію звинувачують у "недоплаті", хоча за два роки роботи вона заплатила заводу більше, ніж держава сьогодні просить за сам завод", - зазначає експерт.
Для порівняння він наводить стартову ціну пакета акцій Одеського припортового заводу на приватизаційному аукціоні, призначеному на 19 жовтня 2026 року, - тобто вже за кілька днів. Вона становить щонайменше 4,3 млрд грн.
За наведеними захистом даними, платежі АГТ за цей період перевищували стартову ціну пакета акцій заводу.
Ці показники мають різну економічну природу: 4,5 млрд грн - це платежі за послуги, а 4,3 млрд грн - стартова ціна приватизації. Порівняння цих сум не є бухгалтерським розрахунком збитків, але добре показує масштаб господарських відносин, про які йдеться у справі.
Гаврилечко звертає увагу й на зворотний бік розрахунків. За даними АГТ, ОПЗ досі винен компанії близько 200 млн грн за технологічний газ, який вона продавала заводу власним коштом і з відстрочкою платежу.
Гаврилечко порушує і тему вартості розслідування епізодів щодо ОПЗ та ОГХК.
Перше кримінальне провадження зареєстрували 11 березня 2020 року. За шість із половиною років у справі працювали десятки детективів і прокурорів, проводилися експертизи та здійснювалися запити про міжнародну правову допомогу.
За аналітичною довідкою захисту, мінімальна оцінка залученого державного ресурсу становить близько 145 млн грн, базова - 241,7 млн грн, максимальна - приблизно 433 млн грн. З урахуванням додаткових витрат загальна оцінка може наблизитися до пів мільярда гривень.
Ці суми є розрахунками адвокатів, а не офіційно підтвердженими бюджетними видатками.
Крім того, за оцінкою захисту, кожен наступний місяць активного судового розгляду може потребувати ще 2,2-2,5 млн грн державного ресурсу.
"За такі гроші й після стількох років розслідування хочеться побачити справді переконливу доказову базу", - наголошує Гаврилечко.
Гаврилечко пов’язує можливу вартість провадження з вимогою повного дослідження економічних обставин і переконливих доказів у суді.
"Простіше кажучи, у справі немає жодної гривні бюджетних коштів - а от розслідування, за оцінкою захисту, вже обійшлося бюджету в сотні мільйонів", - підсумовує експерт.
Сторона захисту заперечує як заявлені збитки, так і існування злочинної організації, про яку йдеться в обвинуваченні.
Кримінальна справа щодо Дмитра Сенниченка та інших обвинувачених передана до суду. Остаточні висновки щодо обґрунтованості заявлених збитків та відповідальності обвинувачених мають бути встановлені під час судового розгляду.
