Верховна Рада передбачає можливість заочного засудження тих, хто перебуває в інших країнах або на тимчасово окупованих територіях України.
Як передає кореспондент УНІАН, сьогодні ухвалено в першому читанні проект закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв’язку зі здійсненням спеціального досудового розслідування» (реєстраційний номер 2164).
Читайте такожСім років окупації Криму: як Росія у 2014-му загарбала український півострів
«За» проголосували 299 народних депутатів.
В пояснювальній записці сказано, що проект закону розроблений з метою забезпечення невідворотності покарання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення та з метою уникнення кримінальної відповідальності виїхали чи перебувають в інших країнах або на тимчасово окупованих територіях України.
Народний депутат Олександра Устінова (фракція «Голос») зазначила, що для того, щоб сьогодні заочно засудити тих, які зараз перебувають в Росії, на окупованих територіях, зокрема, йдеться, про «беркутівців» - втікачів, потрібно людину оголосити в міждержавний чи міжнародний розшук.
За її словами, міждержавний - це лише по країнах СНД, а Росія відмовляється видавати підозрюваних, бо це не відповідає її інтересам, зокрема, колишнього генпрокурора Віктора Пшонку, колишнього главу МВС Віталія Захарченка, «які причетні до вбивств на Майдані».
«Ми не можемо цих людей оголосити в міжнародний розшук, тому що вони були на топових позиціях, і Інтерпол цього не буде робити. Тому нам потрібен інструмент, щоб зараз тих людей, які знаходяться в Росії і на непідконтрольних територіях, оголосити в розшук і заочно засудити», - наголосила Устінова.
Що ще передбачено законопроектом
Законопроект пропонує внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема у частині першій статті 281 КПК передбачити дві підстави для оголошення розшуку підозрюваного: коли його місцеперебування підозрюваного невідоме; коли підозрюваний ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за умови його належного повідомлення про такий виклик та існують обґрунтовані підстави вважати, що він виїхав та/або перебуває в іншій країні або на тимчасово окупованих територіях України.
Змінами до статті 193 КПК передбачена можливість розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його обрання за відсутності підозрюваного, обвинуваченого у разі наявності постанови про його розшук.
Законопроектом передбачено, що у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого у разі наявності постанови про його розшук з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 281 КПК України, строк дії ухвали не зазначається та розмір застави не визначається.
Відповідно до законопроекту, підставами для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження визначається ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду та винесення постанови про оголошення підозрюваного, обвинуваченого у розшук.
Проект закону передбачає внесення змін до статті 314 КПК щодо можливості здійснення підготовчого судового засідання без участі обвинуваченого у провадженні, де здійснювалося спеціальне досудове розслідування.
При цьому Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку зазначає, що законопроект потребує доопрацювання, оскільки запропоновані ним зміни до КПК містять корупційні ризики, що дозволить у будь-якому кримінальному провадженні провести спеціальне досудове розслідування чи спеціальне судове провадження без участі і навіть без відома підозрюваного, обвинуваченого (наприклад, шляхом його оголошення у державний розшук) за відсутності реальних підстав для цього.
Справи Майдану: як рухається розслідування
- 16 лютого генеральний прокурор України Ірина Венедіктова заявила, що у справах Майдану за минулий рік отримано 20 дозволів на здійснення спеціального досудового розслідування.
- Водночас вона наголосила, що законодавство, яке регулює процедуру заочного засудження, залишається недосконалим. За її словами, це має вирішити законопроект 2164, який розглядає Верховна Рада.
