Голова Вищої ради юстиції Володимир КОЛЕСНИЧЕНКО створив робочу групу з удосконалення Регламенту діяльності ради відповідно до рекомендацій Європейської комісії ”За демократію через право” (Венеціанської комісії), оприлюднених 18 жовтня на сайті комісії.
Про це УНІАН повідомили у прес-службі Вищої ради юстиції.
До робочої групи включено керівництво, ряд членів та начальників ключових управлінь секретаріату Вищої ради юстиції. Робоча група планує детально вивчити і впровадити на законодавчому рівні (або через ухвалення законів, або через внесення змін До Конституції України) пропозиції європейських експертів.
У прес-службі ВРЮ уточнили, що йдеться, зокрема, про деталізацію та більш точне визначення поняття ”дисциплінарний проступок”, ”порушення присяги судді” із зазначенням дій, які призводять до відповідальності судді, а також удосконалення механізмів притягнення суддів до відповідальності.
”Ми усвідомлюємо, що без внесення змін до українських законів, а насамперед до Конституції України, виконати усі рекомендації Венеціанської комісії поки що неможливо, втім про результативність судово-правової реформи в країні можна буде говорити лише тоді, коли створений правовий механізм дозволить кожній особі захистити у суді порушене право”, – сказав В.КОЛЕСНИЧЕНКО.
Водночас голова ВРЮ вважає, що Венеціанська комісія констатувала прогрес у намірі української влади вжити додаткових кроків для поліпшення судових законів. ”Наступним етапом має стати тісна співпраця українських інституцій, а найбільше законодавчого органу із експертами Венеціанської комісії для подальшого удосконалення українського законодавства з питань судоустрою”, - підкреслив він.
Як повідомляв УНІАН, Венеціанська комісія, вивчаючи пакет українських законів про реформування судоустрою, дійшла висновків, що зміни, внесені до Кодексу адміністративного судочинства України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також до закону про Вищу раду юстиції, зміцнюють роль і позицію ВРЮ через посилення її юрисдикції та надання додаткових повноважень. ”Цей крок видається прикрим, беручи до уваги склад Вищої ради юстиції, закладений у Конституції, що не відповідає європейським стандартам. Ризик заполітизованості призначень та дисциплінарних проваджень є високим і поява такої загрози може залякувати суддів, тим самим послабляючи їхню незалежність”, - зазначається у висновку Венеціанської комісії.
