У Алтайському федеральному бункері в оточенні відповідальних товаришів, невтішних хлопчиків і двійників вмирав від шести видів раку, Паркінсона, Альцгеймера, Аспергера, аутизму, шизофренії і лавиноподібного відвалу геніталій президент Росії Володимир Володимирович Путін. І, набравшись сил, чуючи смертну годину, він товаришам віддавав наказ.

- ...І щоб на місці Майдану була одна суцільна бездонна воронка! - кричав Путін, викашлюючи відторгнуті організмом гланди через задній прохід. - І повну воронку трупів накидайте врівень, ні, краще з горою! І щоб кожен був пограбований і згвалтований найжахливішим чином, як... як... хвилинку.

З цими словами Путін підманив бувалою цукеркою найближчого безутішного хлопчика і показав на ньому, що саме він мав на увазі.

Лаврова вирвало в попільничку.

- Є, товаришу Путін! - сказав Шойгу, поспішно закриваючи обличчя кашкетом, в якому, утім, були прорізані дірочки для підглядання. - Негайно організуємо у військкоматах спеціальні курси із залученням...

- Так, імпотенцію викреслюємо, - з постійною п'яною важливістю перебив його Медведєв. - Право ж, панове, після тієї прекрасної сцени, свідками якої ми зараз стали, ніхто не повірить, що Володимир Володимирович міг втратити любов до дітей, чим би він при цьому не хворів.

- Але дозвольте, - занепокоївся Лавров, - професор Соловей стверджував, що у Владім Владімича - неоперабельний рак простати і запалення придатків! Які, до біса, діти?

- Діти - це святе, - сухо сказав Путін, недбало заштовхуючи труп хлопчика ногою під стіл. - Діти - квіти смерті.

- Треба вам, Владім Владімич, ще якусь смертельну хворобу придумати, щоб захід в очікуванні вашої раптової кончини зі зброєю для нацистів пригальмував, - задумливо сказав Лавров. - Старі хвороби вже не допомагають, Байден починає щось підозрювати. В Україну вже "Гарпуни" їдуть, а у вас всього шість видів раку вже років десять, і все без пуття.

- Пологова гарячка! - вигукнув Медведєв. - Неоперабельна ф... ффф...

Путін, зловчившись, вдарив його маральїм рогом в око. Ріг зламався, Медведєв впав і заснув неспокійним запійним сном.

- Шойгу, новий маралій ріг! - зажадав Путін, простягаючи руку.

- Вибачте, поставки маральїх рогів тимчасово припинені внаслідок прикрого збою в логістиці, - збліднувши, пробурмотів Шойгу. - Після початку спеціальної військової операції деяким чином на короткий проміжок часу порвалися логістичні ланцюжки і виникла легка плутанина з ціноутворенням, все ж ми були орієнтовані на...

- При чому тут спеціальна військова операція?! - закричав Путін. - Спеціальна військова операція тут абсолютно ні при чому!

- Так точно! - закричав Шойгу. - Так точно!

- І це при тому, що сьогоднішній курс євро обвалився до рівня 1913 року! - продовжував обурюватися Путін.

- Вже 1812-го, - зауважив Лавров із багатозначною посмішкою. - Прошу зауважити, що в той час Росія звільнила Європу від наполеонової чуми, а наш розкосий фельдмаршал нині під Харковом обісрався.

- Пропоную зарахувати Кутузова до лику святих відразу після Суворова, - швидко зорієнтувався Шойгу. - Також вношу раціоналізаторську пропозицію присвоїти нашому Православному Богу позачергове військове звання генерал-майор.

- Чудова ідея, - схвалив Путін, прилаштовуючи на місце ногу, що відвалилася від неоперабельного діабету. - Але, мабуть, нехай поки буде просто майор.

- Так точно, товаришу полковнику, - знову швидко зорієнтувався Шойгу. - Майор так майор...

- І все ж, панове, пропоную повернутися до питання нової актуальної хвороби Владім Владімича, - сказав Медведєв, що прокинувся, як від поштовху. - До мене уві сні прийшло чудове рішення. Віспа мавп! Дуже модна хвороба, останній винахід українських біолабораторій. Що скажете?

- З одного боку, прикольно, - задумливо сказав Лавров. - А з іншого - дуже шкідлива і несвоєчасна ідея.

- Чого це? - запитав ласий на нові хвороби Путін.

- Бачте, Владім Владімич, - обережно підбираючи слова, сказав Лавров, - православна церква вважає, що це хвороба гомосексуалістів. Як повідомляє Маргарита Симоньян, єврогеї заразилися мавпячою віспою від мавп, гм, традиційним для єврогеїв шляхом, ну, ви зрозуміли, так?

Очі Путіна заблищали.

- Маленький хлопчик-мавпочка, - зі смаком пробурмотів він. - Яке, однак же, неподобство.

- Подумаєш, неподобство, - образився Медведєв. - Може, розповісти вам, як сама Симоньян підхопила бобровий герпес?!

- Хм, - пробурмотів Шойгу. - Якраз вчора пану Кадирову діагностували овечий хламідіоз. Розуму не докладу, де він примудрився їм заразитися, а тим часом, у бідолахи жар, він вже Польщу за шість секунд бере.

- Ахмат-сила, - шанобливо сказав Путін.

- Ну ось нехай сам її й бере, раз сила, - сказав Шойгу. - Вівце#об смердючий.

- Що? - запитав Путін.

- Нічого, - сказав Шойгу і поспішно повернувся до основної теми наради: - однак мені здається, що ми на вірному шляху, не вистачає тільки якоїсь важливої деталі, завершального штриха. Усі ці модні іноземні хвороби - це так чуже істинно російському президенту...

- Імпортозаміщення! - вигукнув Лавров. - І як я раніше не додумався про імпортозаміщення! Хвороба повинна бути суто нашою. Російське - значить краще!

- Свинособача віспа, - вагомо сказав Медведєв.

Ці слова прозвучали як грім серед ясного неба. Усі благоговійно замовкли і заусміхалися. Вперше за все своє життя Медведєв придумав щось дійсно краще, ніж забухати з ранку.

- Ось воно, - сказав Путін. - Геніально.

Медведєв урочисто встав з-за столу, вальяжною ходою підійшов до дверей і, пошептавшись з охороною, завів у бункер свиню і собаку, одягнених у матроські костюмчики.

- Ось, Владім Владімич, - скромно сказав Медведєв. - Будьте ласкаві любити і...

Путін кинув на бідних тварин жаданий погляд.

- Ну йдіть же до мене, противні, - радісно сказав він.

Василь Рибніков