Підпишіться на нас в Google
Археологи по-новому проаналізували загадкові різьблення, знайдені в стародавніх курганах на території Грузії, і дійшли висновку, що частина символів могла бути не лише ритуальними зображеннями, а й своєрідними записами про будівництво поховальних споруд, пише Indian Defence Review.
Результати дослідження проливають світло на життя громад середньої бронзової доби, які мешкали на Південному Кавказі близько 4000 років тому.
Йдеться про кургани в районі Зуртакеті, які археологи досліджували ще в середині XX століття. Під час розкопок там знайшли сотні кам'яних плит із гравіюванням, вбудованих у поховальні камери та проходи.
Новий аналіз збережених фотографій і креслень показав, що ці зображення є частиною масштабної традиції мегалітичного мистецтва, яка існувала на Південному Кавказі понад 1500 років.
Що зображували стародавні майстри
На плитах виявили різноманітні символи та малюнки:
- зигзаги, трикутники та спіралі;
- сітчасті геометричні візерунки;
- фігури оленів та інших тварин;
- схематичні зображення жител або хатин.
Науковці припускають, що такі мотиви мали ритуальне або символічне значення та були пов'язані з віруваннями людей бронзової доби.
Таємничі позначки можуть бути стародавніми "записами"
Особливу увагу дослідників привернули групи насічок, які нагадують підрахункові позначки.
Археолог Леван Лосаберідзе вважає, що вони могли використовуватися для обліку внеску окремих родин або груп людей у будівництво курганів. Якщо ця гіпотеза підтвердиться, знахідки можуть стати одним із найдавніших свідчень організації колективної праці в регіоні.
Гравюри пов'язують із культурою Тріалеті, яка існувала приблизно між 2000 та 1700 роками до нашої ери. Вона відома своїми складними поховальними спорудами та високим рівнем обробки бронзи й дорогоцінних металів.
Дослідники також виявили схожі мотиви на території сучасних Вірменії та Азербайджану, що свідчить про широке поширення спільних культурних традицій на Південному Кавказі.
Науковці наголошують, що висновки поки що залишаються попередніми. Значна частина оригінальних матеріалів розкопок була втрачена, тому дослідження ґрунтувалося переважно на архівних фотографіях та замальовках.
Інші новини науки
Як повідомляв УНІАН, у Луцьку нещодавно виявили залишки фундаменту однієї з веж Окольного замку – башти Свинюського, засипаної близько 300 років тому. Наразі на цьому місці тривають археологічні роботи.
За понад три тижні дослідникам вдалося виявити місце знаходження самої башти та підземний поверх, який є тотожним з підземним поверхом існуючої башти князів Чорторийських, що розташована поруч.
