Сьогодні відносини Києва та Варшави знаходяться в найнижчій точці за останню чверть століття.
Про це розповідає журналіст та історик Вахтанг Кіпіані у колонці для видання "Новое время".
"І виною тому, якщо "почути" західних сусідів, не політика і навіть не гроші, а історія", - каже Кіпіані.
Він констатує факт, що польське суспільство правішає.
"Політики з партії Ярослава Качиньського не хочуть втратити першість, за якою полюють націонал-популісти із партії рокера Павела Кукіза. Електорат правих любить поговорити про сильну державу "від моря до моря", а також про втрату територій на сході, забувши про те, що сучасні кордони країни — це результат Другої світової", - нагадує журналіст.
Кіпіані нагадує, що у будь-якої війни є привід.
"Так було і в даному випадку. Використавши традиційну страшилку Бандери, варшавська влада почала висувати абсурдні вимоги щодо перегляду української політики пам'яті. Головним об'єктом атаки став історик і політик Володимир В'ятрович, який очолює Український інститут національної пам'яті, створений, до речі, за образом і подобою польського Instytut Pamięci Narodowej. Були навіть придумані терміни "бандеризм" і "бандерізація" — жупели, які легко лягли на стереотипи минулого",- пише він.
Журналіст спробував пояснити нинішню ситуацію мовою навіть не математики, а арифметики.
Читайте такожПольща заганяє себе в глухий зовнішньополітичний кут законом про "бандеризм" - експерт
"Ситуація виглядає так. На сайті глави держави Петра Порошенка опубліковано близько 2 тис. указів. Бандери немає ні в одному з них. Верховна Рада за останні роки прийняла тисячі законів і постанов. Бандера не згадується жодного разу. А що ж було? Одна марка Укрпошти з його портретом. Виставка, де серед інших мова йде і про Бандеру,— теж одна. Ну і вишенька на торті — на сайті УІНП, очолюваної бандеризатором В'ятровичем, вождь українських націоналістів згадується приблизно в 1% публікацій. Так, місцеве самоврядування перейменувало у честь націоналіста аж 0,07% вулиць. Пам'яток Бандери порівняно з кількістю демонтованих монументів Леніну, Кірова, Дзержинського та іншим більшовицьким ідолам також на гомеопатичному рівні — 0,02%. І найсмішніше, що більшість статуй і бюстів одіозного Бандери встановили в Україні у часи президентства Януковича",- наводить факти журналіст.
Кіпіані упевнений, що "є речі, які не обговорюються".
"Польській правиці не подобається, що ми тепер самі вирішуємо, хто для нас герой, а хто ворог. Українці з величезними труднощами повертають собі суб'єктність — і всередині країни як громадяни, і у відносинах з сусідами як держава. Війна на історичному фронті, розв'язана варшавськими політиками, небезпечна і безглузда",- підсумував він.
