Маша Гессен - російська журналістка, письменниця і захисниця ЛГБТ-руху, яка живе в США, прилетіла до Києва з Нью-Йорка, щоб взяти участь в Марші Рівності, який пройшов у столиці минулої суботи.
"Спочатку було весело, а під кінець - по-справжньому страшно", - поділилася враженнями Гессен в інтерв'ю журналу "Новое время".
Під час маршу в неї ледь не потрапила пляшка з коктейлем Молотова, яку кинув хтось із радикалів, що напали на учасників акції.
Гессен вважає, що київський гей-парад був більше схожим на "прайди", які проходили в 70-х.
"У 1969 році в Нью-Йорку пройшли масові протести проти поліцейського свавілля. Вас могли піддати принизливому обшуку в барі: будь-яка людина повинна була мати на собі три предмети туалету, що відповідали його біологічної статі. І одного разу люди відмовилися підкоритися обшуку. Повстання тривало три дні й вважається початком визвольного руху геїв і лесбіянок. Через рік 150 осіб пройшли маршем по Нью-Йорку на честь тієї події, і це стало традицією", - зазначила журналістка.
Тепер же, за її словами, світові гей-паради стали скоріше комерційним заходом, карнавалами. Зізнається, що ходить туди лише заради дітей, адже там весело: музика, всі плескають, роздають намиста - для них це свято.
При цьому Гессен переконана, що можливість ЛГБТ-спільнот проводити "прайди", та й взагалі жити нормальним життям - це індикатор дотримання в країні прав людини: "Дискусія про права людини, ставлення до меншості, про те, якими повинні володіти правами його представники - це і є розмова про те, що ми за країна. Якщо відкладати цю розмову на потім, вікно можливостей може закритися".
На її думку, російська гомофобна політика прямим чином пов'язана з війною в Україні.
"Антигейська кампанія почалася тоді, коли Путін втретє став президентом — у 2012-му. Саме тоді стала відтворюватися тоталітарна конструкція, концепція повернення до радянського. А ЛГБТ символізує для нього все антирадянське, західне. Потрібно було показати, що у Росії особливий шлях. Що існує західний світ і російський, і цей поділ пройшов як раз через тему ЛГБТ. Цей же міф використовують як протиставлення для розпалювання війни в Донбасі", - розповіла Гессен.
Письменниця зазначає, що їй довелося виїхати з Росії, оскільки їй дали точно зрозуміти: якщо залишиться - у неї відберуть дітей.
"Путін — класичний диктатор. Він дивиться свій власний телевізор, йому дають читати тільки те, що він хоче бачити,— це повна ізоляція. Який його чекає кінець, передбачити неможливо, оскільки це закрита система. Але всі розповіді про те, що його можуть скинути олігархи,— повна маячня. Цього не станеться в першу чергу тому, що більше немає ніяких олігархів. Перше, що зробив Путін, коли прийшов до влади — запропонував їм відмовитися від політичного впливу в обмін на збереження капіталу та особисту безпеку. Ті, хто відмовилися,— Володимир Гусинський, Борис Березовський, Михайло Ходорковський — потрапили у вигнання або навіть до в'язниці. За 15 років правління Путіна інститут багатої людини, яка володіє політичною владою, ліквідовано", - додала Гессен.
Журналістка впевнена, що суспільний переворот в Росії неможливий. Демократичні механізми, які хоч і погано, але працюють в Україні, запускають в дію сотні тисяч людей, які виходять на вулиці.
"У світле майбутнє Росії я не вірю. Абсолютно. Ця система рано чи пізно завалиться — будь-яка закрита система рано чи пізно руйнується. Це може відбутися через два роки або через двадцять, але від цього краще не стане — адже люди залишаться ті ж", - резюмувала вона.
Повну версію інтерв'ю читайте у свіжому номері журналу "Новое время" від 12 червня.
