REUTERS

В Україні існує ціла індустрія з продажу особистих даних громадян, йдеться в сюжеті ТСН.

Злочинці йдуть у ногу з часом і полюють за електронними гаманцями українців через мобільні прилади – смартфони і планшети. Потерпають від цього не лише окремі фізичні особи, а й цілі компанії. Особисті дані громадян, які полегшують стеження та доступ до коштів, використовують як товар для продажу – наприклад, задля розсилки рекламних повідомлень. Однак цією інформацією можуть легко заволодіти й шахраї.

Читайте такожНацбанк назвав регіони-лідери за шахрайством з картками (інфографіка)

Відео дня

Торговці інформацією про громадян кажуть, що беруть її з відкритих джерел. Зокрема, добре відомих декларацій про доходи публічних осіб. Однак значно ширше – із соцмереж. Там довірливі громадяни добровільно залишають чимало ідентифікаційних даних щодо себе.

Щодо закритих джерел, то це можуть бути дані, добуті за допомогою хакерів – коли вони ламають електронну систему захисту підприємства і забирають усю інформацію про співробітників і клієнтів, а потім продають її. Ринкова ціна – від 500 гривень до 50 тисяч. "Вони продавалися, продаються і будуть продаватися. Тому що коли є попит – є пропозиція", - наголошує правозахисник Денис Овчаров. 

Таких злодюжок спіймати вкрай важко. По суті, правоохоронці мають справу з невидимими ворогами, тому радять великим підприємствам не економити на гарних айтішниках, а простим людям – менше розповсюджувати свої контакти.

"Ваш номер телефону не є таємницею. Ви ж роздаєте його, залишаєте, коли ви дзвоните в доставку піцци чи замовляєте таксі", - пояснює представник одного з мобільних операторів Вікторія Рубан.

Читайте такожРНБО ухвалила стратегію кібербезпеки України

А от про надмірну відвертість щодо адреси, місць роботи та інших особистих даних у соцмережах – варто подбати. Так само, як і про безпеку свого мобільного пристрою та комп'ютера від загрози вірусів. Ще одна порада – менше довіряти різним акціям, занадто низьким цінам в інтернет-оголошеннях і переходам за різними посиланнями в мережі. За всім цим можуть приховуватися шахраї.

Закон про захист персональних даних передбачає покарання до 5 років за махінації з особистими даними. Однак враховуючи і тотальну торгівлю контактами і не часті випадки вилову таких злодюжок, безпека гаманця, в тому числі й електронного, залежить насамперед від його власника.