Новий закон про освіту визначає українську - мовою навчального процесу / фото УНІАН

Станом на сьогодні закон «Про освіту», ухвалений Верховною Радою 5 вересня, ще не направлено на підпис президенту України Петру Порошенку.

Як повідомив в коментарі агентству УНІАН помічник першого заступника голови парламентського комітету з питань науки і освіти Олександра Співаковського (фракція «БПП») Олег Стоцький, закон «готується на підпис голові Верховної Ради».

На уточнююче запитання, що відповідно до ст.130 закону про Регламент, текст закону, прийнятий Верховною Радою, не пізніше, ніж 10-денний строк, тобто сьогодні, має бути оформлений головним комітетом і поданий на підпис голові Верховної Ради, тобто, сьогодні останній день для передачі його голові парламенту, Стоцький зазначив: «Сьогодні і піде. Ми дотримуємся Регламенту завжди».

Відео дня

Згідно з Регламентом, голова Верховної Ради підписує поданий на підпис закон не раніше двох і не пізніше п'яти днів з дня його подання.

Як повідомляв УНІАН, закон «Про освіту» під реєстраційним номером 3491-д був ухвалений парламентом 5 вересня. За це рішення проголосували 255 із 359 народних депутатів, зареєстрованих в сесійній залі.

Ним запроваджується 12-річна середня освіта в Україні. Законом визначено, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова – українська.

Також передбачено, що у закладах освіти, відповідно до освітньої програми, можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома та більше мовами - державною мовою, англійською та іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Читайте такожМовні положення нового закону про освіту не порушують права нацменшин - МОН

Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах для здобуття освіти поряд з державною мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою.

Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти поряд з державною мовою відповідного корінного народу. Це право реалізується через створення класів (груп) з навчанням мовою цього народу поряд з державною мовою.

Крім того, у Прикінцевих положеннях закону встановлено, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року подовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набрання чинності даним законом з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

В законі передбачена атестація педагогічних працівників - чергова атестація проходить не рідше ніж один раз на п’ять років. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи.

Передбачена сертифікація педагогічних працівників шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Відповідно до закону, керівник державного та комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років і не більше ніж два строки підряд.

МЗС Румунії висловило стурбованість у зв'язку з нормами цього закону щодо мови навчання представників національних меншин України.

У МЗС Польщі висловили сподівання, що Україна дотримуватиметься зобов'язань, даних Варшаві, про вивчення польською нацменшиною рідної мови.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що його країна не підтримуватиме ініціативи України в міжнародних організаціях у зв'язку з нормами нового закону про освіту, що стосуються мов навчання представників нацменшин України.