Медаль лауреата Нобелівської премії миру

Найближчими днями стануть відомі володарі премії в інших номінаціях, повідомляє ІТАР-ТАРС.

Так, у вівторок, 9 жовтня у Стокгольмі буде оголошено про рішення Нобелівського комітету з фізики, 10 жовтня - з хімії.

У п'ятницю, 12 жовтня, в Осло назвуть лауреата премії миру.

Відео дня

На тему: Букмекери оцінили шанси Тимошенко здобути Нобеля

Володар "Премії з економіки пам'яті Нобеля", установленої Банком Швеції у 1968 році, визначиться у понеділок, 15 жовтня.

Шведська академія, Нобелівський комітет якої приймає рішення про присудження премії в галузі літератури, поки що про дату не оголошувала, але, за традицією, це станеться в один з четвергів жовтня.

У своєму заповіті Альфред Нобель доручив вибір лауреата з фізіології і медицини Каролінському інституту в Стокгольмі, який заснований у 1810 році і є нині одним з провідних освітніх і наукових медичних центрів світу. Створений при ньому Нобелівський комітет складається з п'яти постійних членів, які, у свою чергу, мають право запрошувати експертів для консультацій.

Нобелівські комітети до останнього моменту нічого не повідомляють ні про самих претендентів на премію, ні про тих, хто їх висунув, але наукові розділи газет і журналів роблять власні припущення щодо імен, які зберігаються в таємниці. Так, центральна газета "Дагенс нюхетер" пророкуватиме премію одному з авторів вибраних нею відкриттів.

Це отримання стовбурних клітин із звичайних клітин організму, метод якого розробив японець Сіней Яманака. Першопрохідцями в цій сфері вважаються канадці Джеймс Тілл та Ернст МакКаллох, який помер минулого року, що відкрили більш як 40 років тому перші відомі види стовбурних клітин, а також англієць Джон Гердон, який клонував з них жабу.

Інтерес становить і оптогенетика - метод, який полягає в дослідженні роботи нервових клітин і у введенні в їх мембрану спеціальних каналів-опсинів, що реагують на збудження за допомогою світла. В ході проведених дослідів найагресивніша миша перетворювалася на спокійну істоту, а гризун із зайвою вагою починав їсти значно менше. У цій галузі відзначилися в 2005 році професор Геро Мізенбьок і його аспірантка Сусана Ліма з Єльського університету, які вивчали мух-дрозофіл, а також Карл Дайсельрот із Стенфордського університету, який проводив експерименти з мишами .

Деякі експерти вважають, що премію в галузі медицини цього року також можуть одержати американці Девід Елліс і Майкл Грунштейн, які займалися дослідженнями гістонів (білків, що регулюють упаковку ДНК у хромосоми), Брайан Друкер, Ніколас Лайдон і Чарльз Сойєрз, які розробили новий препарат проти лейкемії, американці Дуглас Коулман і Джефрі Фрідман, які відкрили гормон жиру лептин, японець Акіро Ендо, який виявив мікробні агенти, здатні блокувати біосинтез холестерину, а також дослідники кіназ (найважливіших ферментів, що регулюють процес живлення клітин глюкозою і глікогеном) американець Ентоні Хантер і канадець Ентоні Посон.

Нобелівський тиждень 2011 року ввійшов в історії премій конфузом, подією, яка сталася лише через три години після оголошення перших лауреатів в галузі фізіології і медицини. Володарями нагороди стали Брюс Бойтлер (США), Жюль Хофман (Люксембург, Франція) і Ральф Стайнман (Канада). Перші два вчені одержали премію за "відкриття в галузі активації вродженого імунітету", останній – за "відкриття дендритної клітини і її ролі в набутому імунітеті".

Після оголошення їхніх імен Нобелівський комітет Каролінського інституту з'ясував, що канадський професор Ральф Стайнман вже три дні як помер. Фонду, що стежить за виконанням волі засновника премій Альфреда Нобеля, довелося терміново збиратися на екстрену нараду, оскільки одержати нагороду може лише вчений, який нині живе.

У результаті після чотиригодинних дебатів члени правління фонду винесли постанову рішення Нобелівського комітету не переглядати.