Про це повідомив генеральний прокурор України Віктор Пшонка під час Всеукраїнської наради працівників прокуратури "Про стан упровадження вимог нового Кримінального процесуального кодексу України у практичну діяльність правоохоронних органів та першочергові заходи щодо їх подальшого реформування".
На тему: Лавринович: Суд присяжних — це суд емоцій
Як повідомили УНІАН у Відділі зв’язків із засобами масової інформації Генпрокуратури, за його словами, проведено необхідні підготовчі дії для першого в державі слухання судом присяжних. В.Пшонка повідомив, що присяжні братимуть участь у розгляді резонансної справи про зухвале вбивство відомого лікаря-травматолога Леона Фрайфельда у Личаківському суді міста Львова.
ГПУ нагадує, що 28 березня у Личаківському районному суді м. Львова відбулось судове засідання у кримінальному провадженні щодо громадянина Королівства Марокко, який з хуліганських мотивів вчинив умисне вбивство лікаря. Під час судового засідання, за клопотанням обвинуваченого, було відібрано 3 основних та 2 запасних присяжних.
Державне обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні підтримує прокуратура Львівської області.
Наступне судове засідання відбудеться 30 квітня 2013 року.
Довідка УНІАН. Новим Кримінальним процесуальним кодексом, який набрав чинності 20 листопада 2012 року, передбачено існування в Україні суду присяжних.
Зокрема, КПК передбачено, що суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.
Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше, ніж за п'ять днів до судового засідання.
Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.
Вимоги до присяжного встановлені статтею 59 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», — присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.
Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.
Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім. Ніхто із складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого.
При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.
Водночас, 26 лютого ц. р. міністр юстиції України Олександр Лавринович висловив думку, що суди присяжних не зможуть об’єктивно розглядати кримінальні справи.
“На моє переконання, суд присяжних — це суд емоцій. Ми звикли орієнтуватися на те, що бачили в кіно. Але художній твір, який щось красиво показує, — це мрія, ідеальний варіант. Уявіть, що певна кількість людей, які ніколи не вчилися в юридичному навчальному закладі, не знають, що таке кримінальний процес, зібралися і вирішують, винна людина чи ні. Яка ймовірність того, що їхнє рішення буде безпомилковим?”, – зауважив міністр юстиції.
На запитання журналіста, за ким залишається «останнє слово» - за присяжними чи професійними суддями?, О.Лавринович відповів: “Кінцеве рішення формулює та описує професійний суддя. При цьому питання вини можуть визначати присяжні”.
