Інтернет-шахраї люблять заманювати українців у фінансові піраміди

За 6 місяців поточного року виявлено близько 2 тис. випадків шахрайства в мережі Інтернет. Це майже стільки ж, скільки було зафіксовано за весь 2012 рік. Про це в ефірі на телеканалі Tonis розповів начальник відділу по боротьбі зі злочинами у сфері електронної комерції Управління по боротьбі з кіберзлочинністю МВС України Олег Заворотній.

За його словами, в Україні найбільш актуальні дві шахрайські схеми: продаж товарів через мережу зі 100-відсотковою передоплатою і ненадання таких послуг, а також фінансові піраміди.

На тему: В Україні виявили майже 400 інтернет-афер та фінансових пірамід (відео)

Відео дня

«Піраміди - найбільш соціально небезпечний вид шахрайства, оскільки він пов’язаний з великою кількістю потерпілих і зі значними сумами збитків. За статистикою, вкладникам повертається до 40% коштів, але кожен постраждалий сподівається на повернення 100%», - прокоментував Заворотній.

При цьому він зазначив, що в Україні все ще немає закону, що забороняє діяльність фінансових пірамід. «Це майнові злочини. І відсутність заяви від потерпілого не дозволяє почати кримінальне провадження. Тобто справа відкривається тільки після звернень постраждалих до міліції, після того, як піраміда розвалилася», - пояснив він.

Проте, за його словами, у правоохоронних органів є ефективні механізми протидії інтернет-шахрайству. «У червні поточного року МВС проводило операцію під умовною назвою «Трикстер», тобто - шахрай в мережі. Вона показала, що активізація зусиль, спрямованих безпосередньо на протидію такому виду шахрайства, приносить свої плоди. Лише за місяць ми зареєстрували 593 заяви за фактом вчинення шахрайства і встановили 112 осіб - злочинців, які їх здійснювали», - зазначив представник МВС.

На його думку, поки в країні розробляється відповідна законодавча база, безпека інтернет-користувачів у значній мірі залежить від них самих. Заворотній зазначив, що в гонитві за дешевизною і отриманням надприбутків громадяни часто забувають про власну безпеку. «Повинні насторожувати відсутність на сайті фактичної адреси розміщення суб’єкта господарської діяльності, вимоги надати за товар або послугу 100-відсоткову передоплату з використанням небанківських платіжних систем (таких як електронні гроші), занижена вартість товарів, а також використання соціальних мереж для їх продажу», - повідомив представник МВС.