Директор Інституту національної пам'яті Антон Дробович допустив декомунізацію монументу "Батьківщина-мати", який увінчує головну будівлю Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Про це Дробович розповів в інтерв'ю ТСН.ua.
Він уточнив, що до карантину мав зустріч з активістом, який є фахівцем з робіт на висоті. Той розповів, що його компанія готова взятися за демонтаж та залучити меценатів, які б профінансували роботи, якщо потім поставлять табличку з інформацією, що це за їхньої участі було зроблено.
Читайте такожВ Інституті нацпам'яті назвали "цивілізовані" варіанти завершення декомунізації в Києві
"Кабінет міністрів має дати розпорядження (або має бути наказ Міністерства культури і інформаційної політики) на цю тему, відповідно тоді у Національного музею історії України у Другій світовій війні з’являться правові підстави розпочинати цю історію. Тому що сам монумент розташований на території музею", - повідомив керівник інституту.
Далі, за його словами, має бути розроблений проект, він повинен пройти державну експертизу.
"Потрібно виділити кошти. Все це може бути профінансовано або державою, або благодійниками. Очевидно, що зараз в умовах карантину навряд чи буде державне фінансування на демонтаж, бо треба життя людей рятувати. Але загалом механізм є. Це можливо і технічно, і політично", - наголосив Дробович.
Він каже, що демонтаж може обійтися у декілька мільйонів гривень.
Декомунізація в Україні: що було раніше
- Згідно з даними опитування, понад 30% українців схвалюють заборону комуністичної символіки і перейменування вулиць.
- Раніше під Одесою демонтували один з останніх в Україні пам'ятників Леніну.
- У липні 2019 року Конституційний суд України визнав конституційним закон "про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки".
