Нардеп пояснив, що поява одразу трьох законопроєктів пов'язана з українським бізнесом / фото УНІАН

Наразі в Україні є можливість бронювати підприємства та співробітників на підприємстві за постановами Кабінету міністрів №45 та №76. За цими постановами є сім критеріїв для претендентів на бронь. Про це розповів народний депутат України, голова комітету з питань економічного розвитку ВР Дмитро Наталуха в інтерв'ю OBOZ.UA

"Це так зване стратегічне бронювання. Це те, що реалізується безкоштовно. Там є сім критеріїв для того, щоб претендувати на бронь. Якщо компанія підпадає під три із цих семи критеріїв, то її можуть забронювати. На сьогодні за такою моделлю стратегічного бронювання заброньовано понад 800 тисяч осіб", - підкреслив Наталуха.

За його словами, уряд пропонує ввести паралельний механізм, не скасовуючи теперішній, тобто "економічне бронювання". 

Відео дня

"Є багато підприємств, які сплачують стратегічну кількість податків, але при цьому вони не підпадають під ці сім критеріїв або навіть під три з них для того, щоб претендувати на стратегічне бронювання. Але в них є ресурс, є бажання, є необхідність", - зауважив нардеп. 

Політик наголосив, що найголовніше в цьому бути впевненими, що технічні спеціалісти, критичні співробітники компанії продовжуватимуть виконувати свої обов'язки на робочих місцях для того, аби вони могли надалі планувати роботу підприємства та не зупинятися. 

"Звідси народився цей запит передусім саме від бізнесу, який і реалізувався у формі моделей економічного бронювання. Головна різниця в тому, що на відміну від стратегічного бронювання, в економічному бронюванні роль держави взагалі мінімальна, якщо не відсутня в принципі. Ідея полягає в тому, що в усіх трьох моделях саме підприємство визначає, які співробітники для нього критичні і яких співробітників воно бажає залишити на своїх робочих місцях для гарантування їхньої подальшої роботи. І відповідно за цих співробітників воно готове сплачувати додатковий фінансовий ресурс", - пояснив Наталуха.

Нардеп розповів, що у першому випадку підприємство має заплатити 20 тисяч гривень військового збору за кожного заброньованого працівника. У другій моделі ця сума становить мінімальну заробітну плату співробітника, яка починається від 36 тисяч гривень. 

"І третя модель - для найманих працівників, тобто в юридичних особах, це мінімальна заробітна плата від 36 тисяч гривень. Для фізичних осіб-підприємців це модель збільшеного військового збору - 20 тисяч гривень за заброньовану особу на місяць", - зазначив політик.

За словами Наталухи, поява одразу трьох законопроєктів пов'язана з бізнесом, який пропонує різні моделі. Тому на розгляд буде винесено три найпопулярніші з них, які були б найбільш сприйнятними для бізнесу. 

"Ба більше, у нас є дискусія в середині ВР і з Кабміном щодо різних моделей. Тому ми зареєстрували всі три законопроєкти, щоб не обмежувати цю дискусію. Щоб на базі комітету провести консультації, реалізувати цей діалог, проговорити всі три моделі, які їхні переваги, недоліки, і врешті-решт зупинитися на якійсь одній", - підсумував він.

Бронювання військовозобов'язаних - останні новини

Раніше народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз заявила, що економічне бронювання розколює суспільство та є несправедливим. Вона вважає, що під час воєнного стану Кабмін повинен був чітко визначити ті сфери і галузі економіки, які необхідно забезпечити фахівцями в потрібній кількості, аби вони функціонували.

Своєю чергою заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко повідомила, що у застосунку "Резерв+" зʼявляться дані про бронювання

Вас також можуть зацікавити новини: