У переліку місць, якими славиться Харків - Держпром серед них посяде одну з лідируючих позицій. Про цю будівлю десятиліттями говорили і писали так багато, що, здається, немає людини, яка з нею не знайома. Вчора, 28 жовтня 2024 року, будівля Держпрому зазнала атаки.
Однак у цієї легендарної споруди є свої унікальні факти в біографії - розповімо про них докладніше.
Хто будував Держпром у Харкові
У самому центрі другого за величиною міста України і поруч із найбільшою площею в країні стоїть він - велична пам'ятка конструктивізму практично столітньої давності.
Держпром почали будувати влітку 1925 року, як символ стійкості та непохитності радянської влади, адже Харків тоді був столицею УРСР. Саме з цієї причини будівля була такою потрібною - у неї планували "переселити" безліч різних установ управління державною промисловістю. З огляду на важливість проєкту було оголошено конкурс, у якому брав участь відомий харківський архітектор Олексій Бекетов. Однак через деяку старомодність його архітектурного стилю рішення було ухвалено на користь фахівців із Ленінграда, а керував будівництвом харківський інженер Павло Роттерт.
Цікаво, що для робіт були залучені не тільки професіонали, а й ентузіасти-аматори - наприклад, студенти ремісничих училищ. Загалом над створенням Держпрому працювали 5 000 - 15 000 осіб буквально в три зміни - вони своїми руками вирили котлован глибиною 20 тис. кубометрів і на возах "грабарках" вивезли землю за межі міста. Завдяки такій самовідданій праці харків'ян, будівництво було закінчено в рекордно короткі терміни - 7 листопада 1928 року.
У підсумку Харків отримав будівлю із заліза, бетону і скла заввишки 63 метри (разом із вежею, встановленою 1953 року, - 108 м), 13 поверхами, 9 під'їздами і "повітряними" переходами. Про якість матеріалів і сумлінність будівельників говорити не доводиться й досі - 7 із 12 ліфтів працюють без заміни з початку експлуатації 1928 року.
Чим ще унікальний Держпром у Харкові - маловідомі факти
Держпром - це не тільки легенда конструктивізму, а й об'єкт різноманітних красивих і вражаючих історій. Наприклад, багато харків'ян знають, що під час риття котловану робітники виявили кістки мамонта, які зараз зберігаються в Харкові, в музеї природничої історії на вул. Трінклера.
Поет Володимир Маяковський описав цю обставину у своєму вірші:
Де ворони билися, над падлом каркав,
у полотна залізниць забинтований,
столицею гуде український Харків,
живий, трудовий і залізобетонний.
Варто зауважити, що, крім Маяковського, про Держпром писав і Анрі Барбюс, а український письменник Олесь Гончар сказав: "Якщо кінець, то тільки так, тільки там, на площі Дзержинського перед Держпромом, влетіти і впасти, як падали колись гінці - вісники перемоги на площах античних міст".
Відходячи від мистецтва, повертаючись до практичних ремесел, зазначимо, що Держпром - це неповторна споруда ще й тому, що проєкт був розроблений на підставі досвіду японських учених. Суть його така - вежі різної висоти з'єднані переходами. У результаті цього резонансна частота кожної вежі накладається на іншу, послаблюючи коливання будівлі в цілому. Саме ця обставина, на думку різних інженерів, дає ефект непорушності моноліту.
Держпром на карті Харкова значив дуже багато - щонайменше, харківський скляний завод побудували спеціально для виробництва скла у вікна першого радянського хмарочоса.
На жаль, 28 жовтня 2024 року Держпром став ще однією жертвою повномасштабного вторгнення, прийнявши на себе удар нищівної сили бездушних холодних боєприпасів.
