Перед Україною, яка зіткнулася з великою кількістю людських жертв у війні з РФ, постала дилема, адже щоб перемогти у війні, вона повинна мобілізувати чоловіків, проте, аби вижити у майбутньому та забезпечити мир, вона має захистити молодь, пише Le Monde.
Очільник благодійного фонду "Повернись живим" Тарас Чмут в інтерв'ю УП наголосив, що Україна "втратила занадто багато часу" і що "мобілізація повинна відбуватися з 20 років", проте він визнав, що такий захід є жахливим.
За його словами, після прийняття нового закону про мобілізацію, зміна призовного віку з 27 до 25 років, дозволить мобілізувати близько 200 тисяч додаткових бійців, проте, він вважає, що "цього недостатньо", особливо тоді, коли "Україна втратила стратегічну ініціативу на всій лінії фронту". Чмут зауважив, якщо змінити призовний вік до 20 років, то можна було б мобілізувати "один мільйон чоловіків".
Попри те, що українці негативно реагують на перспективу продовження мобілізації, волонтер повторив, що молоді чоловіки "здоровіші і краще володіють технологічними інструментами", які зараз є необхідними для ведення війни.
Проте він визнав, що Україна має думати про свою демографію та післявоєнний період, адже чим довше триває війна, тим більше людей гине і тим менше громадян, які виїхали за кордон, повертаються.
Своєю чергою директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова зробила тривожний висновок для України.
"Близько 6 мільйонів українців виїхали з країни. Ми не знаємо цифри смертності, тому що ніхто не називає реальну кількість загиблих солдатів, ми не знаємо кількість загиблих цивільних на окупованій території, але ми знаємо, що народжуваність падає через виїзд жінок за кордон і чоловіків на фронт, а також через втрату територій", - пояснила вона.
Проте демограф високо оцінила турботу політичної влади та української армії про "захист майбутнього країни".
"У нас достатньо чоловіків у віці від 25 до 60 років", щоб йти в бій, і Україна не повинна "втратити покоління" молодих чоловіків. З демографічних міркувань ми повинні зберегти 18-25-річних, щоб вони могли мати дітей", - зауважила Лібанова.
Фахівець додала, що крім великих війн 20 століття, українські демографічні проблеми можна прослідкувати й через депортацію людей до радянських трудових таборів та того факту, що у РФ було більше можливостей працевлаштуватися, ніж в Україні. Єдиним винятком став рік після здобуття незалежності - 1991-1992, коли 200 000 українців повернулися додому.
"Основна тенденція полягає в тому, що на відміну від країн, які отримують демографічну вигоду від міграції, Україна переживає міграцію як проблему, з виїздом раніше до Росії, а тепер до країн Європейського Союзу", - пояснила демограф.
Також вона вже наголошує на викликах, які можуть постати після війни.
"Викликом буде повернення українців, які виїхали за кордон. Окрім того, що наші міста ризикують бути зруйнованими, а ринок праці буде нестабільним, більшість наших біженців - це молоді, освічені жінки, які швидко інтегруються в країнах, що їх прийняли. А оскільки їхні чоловіки, що залишилися в Україні, також молоді та освічені, існує ризик, що після війни до них приєднаються саме вони, а не вони повернуться", - підкреслила вона.
Також Лібанова побоюється, що Україна втрачає "величезний людський капітал".
Мобілізація в Україні - останні новини
Раніше командир 93 окремої механізованої бригади Збройних сил України Павло Паліса попередив українців про загрозу, яка може настати зовсім скоро. За його словами, важливим аспектом є мобілізація в Україні.
"Мені чомусь хочеться вірити в те, що якщо не буде дефіциту в доукомплектуванні, підрозділи не так гостро будуть відчувати всі ці навантаження, як фізичні, так і моральні. Відчутно зменшиться вигорання в моральному плані тощо. Це все впливає на якість бою, на якість управління і загалом на всю картинку по лінії зіткнення", - зауважив військовий.
Своєю чергою народна депутатка та членкиня Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз заявила, що ухилянти, які отримали по декілька штрафів та не з’явились до ТЦК, можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності.
"Потрібно розуміти поетапність застосування штрафів. Спочатку накладається адміністративний штраф. Якщо порушник не сплачує його, то військовозобов’язаному може бути виписаний другий штраф, більший за попередній. Для фізичних осіб йдеться про суми від 17 тис. грн. до 25 тис. грн", - пояснила посадовець.
