Ухвалені сьогодні в парламенті законопроекти, які запроваджують суди присяжних в Україні за прикладом тих, які працюють в США та країнах ЄС. Про це сказав народний депутат України Павло Фролов на брифінгу з приводу ухвалення сьогодні в парламенті законопроєктів 3843 та 3844.
"На сьогодні в Україні судочинство здійснює 3 інститути - судді одноособово, колегія суддів та суд присяжних. В Україні дійсно був запроваджений Партією регіонів так званий суд присяжних - просто взяли і в Кримінально процесуальному кодексі назвали інститут "народних засідателей" судом присяжних, на яких судді мають великий вплив. Тому це не суд присяжних, що діє в Україні, а це інститут народних засідателей, який був ще за радянських часів", - наголосив він.
За його словами, сьогодні парламент ухвалив два законопроекти, які з запроваджують класичний суд присяжних. Передбачено, що суд присяжних буде складатися з восьми присяжних та двох запасних, на випадок, якщо хтось вибуває за станом здоров'я чи з поважних обставин. Він зазначив, що рішення щодо винуватості особи ухвалюватимуть саме присяжні.
Фролов наголосив, що перші два роки суд присяжних буде розглядати за заявою обвинуваченого, лише ті справи, за які передбачено довічне позбавлення волі, тобто за найтяжчі злочини. Після двох років буде передбачено розгляд тяжких злочинів, за які передбачено покарання від 10 років. Присяжні не будуть розглядати справи, які стосуються корупційних злочинів, злочинів, які стосуються несення військової служби, злочини проти миру, безпеки.
Фролов розповів, хто може стати присяжним і як їх обиратимуть.
"Це обов’язок бути присяжним. За рахунок реєстру виборців, за рахунок реєстру платників податків буде сформований реєстр кандидатів у присяжні, до якого будуть включені усі громадяни, які старші 21 року. І відповідно буде фактично жеребкування мешканців відповідної області, відповідно регіону і вони будуть викликатися в суд присяжних. Буде відбиратися 30 кандидатів, але потім, відповідно до рішення суду і до клопотань сторін обвинувачення, з них буде відібрано 10 - вісім основних, два запасних, які будуть безпосередньо слухати справу", - пояснив нардеп.
За йогословами, для того, щоб особа була визнана винною, передбачено, що сім з восьми або вісім з восьми присяжних має проголосувати за те, що особа винна. Він додав:
"Передбачено надати присяжним на час виконання їх обов'язків гарантії недоторканності, як у суддів, тобто, арешт, притягнення до відповідальності, затримання може бути лише за згодою Вищої Ради правосуддя. Також передбачено надати їм фінансові гарантії присяжним на рівні судді першої інстанції, тобто це 63 тисячі гривень на місяць, відповідно до того скільки днів вони залучаються до виконання обов'язків в суді присяжних".
Ще один із співавторів законопроекту, народний депутат України Павло Павліш зазначив, що з ухваленням цих законів в Україні буде відхід від тих рудиментів - народних засідателів, яких в народі називали просто "кивалами", бо вони не приймали фактично рішення.
"А тут ми говоримо про класичний суд присяжних, де вони мають ухвалювати вердикт, який потім вже буде набирати законної сили. Якщо цей закон буде ухвалений і набере чинності, то в Україні запрацюють присяжні, яких ми бачили в різних кінофільмах", - наголосив він.
За його словами, в перші два роки присяжні розглядатимуть лише справи, де передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, як вища міра, а тих справ до війни було до 60 на рік. Павліш наголосив:
"Тобто, фактично, ця реформа передбачає два роки на те, щоб не залучалось великої кількості населення до справ, бо це невелика кількість справ на всю країну. Але на на підставі цього відтестована ця система".
За його словами, на присяжних за перші два роки витрачатиметься, за прогнозами, десь 12 млн гривень на рік.
Реформа інституту присяжних - деталі
Як повідомляв УНІАН, Верховна Рада України сьогодні, 5 грудня, ухвалила в першому читанні законопроєкти про запровадження класичного суду присяжних в Україні. Йдеться про законопроекти з реєстраційними номерами 3843, 3844. Ними визначено, зокрема, порядок реєстрації кандидатів у присяжні; їхня підготовка до участі у судовому процесі; етапність поширення юрисдикції суду присяжних на різні категорії справ; оптимальна кількість основних та запасних присяжних для розгляду справи та їхні повноваження; обов’язковість вердикту суду присяжних, статус присяжних; порядок відбору присяжних.
