Про це професор кафедри порівняльного і європейського права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Вадим Попко написав у своєму блозі на Цензор.НЕТ.
Він зазначає, що Україні вдалося продемонструвати стійкість та відданість взятим на себе зобов’язанням щодо реформування вищої освіти, попри усі виклики, пов’язані з війною. Цей факт відзначають також і в Єврокомісії, у звіті у якому йдеться про те, що Україна "помірно підготовлена у сфері науки та досліджень і має певний рівень підготовки в освіті та культурі".
Вадим Попко вбачає значний прогрес України в реалізації реформ у рамках Болонського процесу, який має на меті гармонізацію систем освіти країн Європи та створення єдиного європейського простору вищої освіти.
"У 2023 році Україна визначила представників до Робочих груп Європейського освітнього простору (політичні форуми з питань освіти на рівні ЄС) та розпочала процес приєднання до мережі Eurydice (яка обмінюється порівняльними освітніми даними). Ці кроки забезпечують присутність України в континентальних політичних діалогах, вивчення практик країн-членів ЄС та обмін досвідом", - пише професор.
В той же час він зазначає, що активна участь України в програмі Erasmus+ дозволила українським університетам в значній мірі модернізувати навчальні програми, покращити викладання іноземних мов, а тисячі українських студентів тепер мають можливість навчатися або стажуватися в іноземних закладах вищої освіти.
"Для України розширення участі в Erasmus+ стане ключовим для конкурентоспроможності системи вищої освіти на світовому рівні", - переконаний Вадим Попко.
Важливим для України є також участь у флагманській програмі з фінансування досліджень "Горизонт Європа". Професор наголошує, що завдяки цьому українські дослідницькі установи тепер на рівних можуть конкурувати за європейські гранти і вже досягнули успіхів, зокрема, в таких галузях, як цифрові технології, "зелена енергетика", охорона здоров'я. За його даними кількість таких програм зростає щороку.
Попко також наголошує, що утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), завданням якого є дотримання університетських стандартів в освіті, стало ще одним значним кроком в процесі реформування галузі. Агентству, що працює відповідно до Європейських стандартів і рекомендацій якості у Європейському просторі вищої освіти (ESG), вдалося забезпечити перехід від застарілої бюрократичної акредитації до нової моделі, орієнтованої на якість та результат, що відповідає європейським стандартам.
Порівнюючи процеси реформування вищої освіти в Україні з аналогічними реформами, що відбуваються в таких країнах-кандидатах в члени Євросоюзу, як Албанія та Північна Македонія, Вадим Попко наголошує, що нашій країні вдалося продемонструвати значний прогрес і за більшістю показників зайняти лідируючі позиції.
В той же час, на думку професора, в Україні все ще існують значні прогалини в реформуванні у вигляді недостатнього фінансування наукових досліджень, недостатній рівень інноваційності закладів вищої освіти, "відтоку мізків" - процесу міграції найкращих студентів та дослідників за кордон, незавершеність реформи управління університетам та певні обмеження університетської автономії.
Аби подолати ці явища, Попко пропонує зосередитися на наступних напрямах:
1. Завершити роботу по узгодженню з Болонським процесом, привести у відповідність українську систему кваліфікацій до європейської та забезпечити автоматичне визнання українських дипломів в Європі.
2. Надання НАЗЯВО можливості працювати незалежно та розбудовувати свій потенціал відповідно до європейських стандартів забезпечення якості.
3. Запровадження сучасної формули фінансування досліджень, яка б винагороджувала якісне викладання та досягнуті результати досліджень і стимулювала інноваційну діяльність університетів.
4. Подальше масштабування участі українських закладів вищої освіти в програмах Erasmus+ та Horizon Europe.
5. Розробка спеціальних програм для талановитої молоді, які би заохочували випускників та дослідників будувати кар'єру в Україні.
6. Посилення співпраці із західнобалканськими країнами та країнами-сусідами, які є членами ЄС, для обміну передовим досвідом та вирішення спільних проблем в галузі вищої освіти.
"Відповідність стандартам вищої освіти ЄС - це інвестиції в майбутнє. Для України сучасна, європейська система вищої освіти забезпечить людський капітал, необхідний для відбудови та інновацій у післявоєнний період", - резюмував Вадим Попко.
