Не можна "годувати" агресора територіями, адже щоразу, коли віддаєш їх, він на цьому не зупинитяється, оскільки вважає це ознакою слабкості.
Про це в інтерв’ю Українській правді сказав Ярослав Грицак, історик та професор Українського католицького університету. Він зазначив, що до війни в Ірані вважав, що війна в Україні наближиється до кінця. Тепер стало очевидно, що це не так.
"Тоді виглядало, що війна йде до завершення. Зараз... з початком іранського конфлікту війна може тривати довго", - припустив історик.
Роль США у перемовинах
Відповідаючи на запитання щодо переговорного процесу та ролі США в ньому, Грицак підкреслив, що "ситуація зараз така, що ніхто гарантій дати не може". Крім того, каже він, Америка за президента Дональда Трампа "стала дуже ненадійним союзником".
"Тому повертаємося до банальної фрази: єдиним гарантом безпеки України є сама Україна. Війна закінчується тоді, коли агресор розуміє, що ціна агресії надто висока, і може спинитися. Але поки що цього немає", - зазначив фахівець.
Забаганки Путіна
Водночас, зазначає професор, російський диктатор Володимир Путін каже, що війна триватиме, поки не виконають всі його бажання, які були з самого початку. Зокрема, йдеться про "денацифікацію" України:
"Тобто Путін ставить цілі, які не можна виконати".
Історик додав, що тут немає відчуття балансу між витратами та можливістю досягнення цілей, і поки російський диктатор цього не відчує, нічого не зміниться.
Як діяти на переговорах
Історик порадив групі українських переговорників і надалі шукати компроміс на зустрічах, але якнайшвидше закінчити гарячу фазу війни. А от підвішувати переговори і шукати кращий час або взагалі виходити з переговорів, історик не радить, оскільки цей варіант "найгірший і неможливий".
"Це прирікає Україну навіть не знаю на що. Це не колапс, але дуже важке випробування для виживання", - сказав Грицак.
Історичні прецеденти
Крім того, на запитання, чи існують історичні приклади, коли територіальні поступки на користь агресора могли приводити до стабільного миру, експерт зауважив, що такі випадки є, але вони не релевантні для війни в Україні.
"Був конфлікт між Аргентиною і Чилі де вони зійшлися за посередництвом Папи Римського. Країни поступилися одна одній і поклали край конфлікту", - навів приклад професор і додав, що "фінський варіант" теж не підходить.
Грицак наголосив, що "ти не можеш годувати агресора".
"Тому що кожен раз, коли віддаєш території, агресор це сприймає як подарунок долі і на цьому не зупиниться, бо вважає це ознакою слабкості".
Загроза для світу з боку Росії
Як повідомлялося, у Європі побоюються, що Путін розглядатиме наступні рік-два як "вікно можливостей", доки Трамп перебуває в Білому домі, а Європейський Союз ще не зміцнив свій військовий потенціал.
Європейські чиновники заявили виданню Politico, що Росія в цей період може напасти на одну з європейських країн, щоб перевірити відданість Заходу НАТО.
Водночас чиновники та політики вважають малоймовірним наземний наступ Росії на країну НАТО, зважаючи на те, наскільки сильно Росія виснажена у боротьбі з Україною.
