Жоден державний орган України не має точних даних щодо осіб, які зникли безвісти в зоні проведення Антитерористичної операції.
Про це під час прес-конференції в УНІАН на тему: “Розслідування вбивств та зникнень в зоні АТО: безкарність і її наслідки” заявила один з авторів аналітичного звіту щодо питань безкарності в зоні АТО, експерт Української Гельсинської спілки з прав людини Аліна Павлюк.
Читайте такожЗа добу в зоні АТО загинули двоє військових, ще один зник безвісти
Зокрема, вона розповіла, що наразі в Україні існують три органи, які відповідають за розслідування справ про вбивства та зникнення українських військовослужбовців в зоні АТО – Служба безпеки, Міністерство внутрішніх справ, військова прокуратура.
Кожен з них має свої повноваження, але єдину мету: розкриття скоєного злочину та притягнення до відповідальності винних. Проте, відсутність узгодженості у процесуальних кроках, за її словами, та ефективність співпраці між трьома відомствами не дає відчутних результатів.
Крім того, вона зазначила, що найближчим часом очікується надання повноважень щодо розслідування управлінню з розслідування злочинів проти миру, безпеки і людства і міжнародних правопорушень при Головній військовій прокуратурі ГПУ, в ефективності роботи якого також є підстави сумніватись.
Найголовнішою проблемою в розслідуванні зниклих безвісти військовослужбовців, за словами Павлюк, є той факт, що розслідування здійснюються в рамках механізму, передбаченого для зникнення в мирний час. Правоохоронними органами не запитується інформація з військових частин, які направляли військового для виконання завдання в зону АТО.
“Жоден державний орган не має точних даних щодо осіб, які зникли безвісти в зоні АТО... Відсутня єдина система обліку зниклих безвісти”, - зазначила експерт.
Внаслідок цього, за її словами, немає чітких статистичних даних з приводу зниклих безвісти та встановлених осіб.
Вона наголосила на необхідності закріплення статусу зниклого безвісти.
Крім того, автори аналітичного звіту підкреслили, що існують також важливі проблеми в розслідування смертей військовослужбовців.
Зокрема, вони визначають, що в рамках кримінальних проваджень відповідальні слідчі як правило не проводять опитування свідків, не відновлюють картину подій, не встановлюють контакт з військовими частинами, що направляють бійців в АТО, з метою інформаційного обміну.
Крім того, експерти підкреслили, що ідентифікація тіла використовується як підстава для закриття кримінального провадження (немає складу кримінального провадження). Проте, причини та обставини смерті залишаються нез'ясованими. Відтак, особи, як скоїли злочин, залишаються непокараними.
Читайте такожЧим менше українців залишається у полоні бойовиків, тим складніше їх повертати - СБУ
Як повідомляв УНІАН, після зустрічі Тристоронньої контактної групи в Мінську Уповноважений президента з мирного врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко повідомила, що 140 українських бійців та цивільних перебувають у неволі у бойовиків. Ще 741 вважається зниклим безвісти.
У 12-й доповіді Моніторингової місії ООН з прав людини, оприлюдненій 9 грудня, йдеться, що загальна кількість загиблих під час війни на сході України з середини квітня минулого року становить щонайменше 9 тис. 98 осіб, і ще 20 тис. 732 були поранені.
