Уже тривалий час низка військових та експертів заявляють, що Росія перехоплює ініціативу за кількістю дронів на фронті. Крім того, у щоденних звітах Повітряних сил ми бачимо, як РФ нарощує кількість запущених "Шахедів". Тим часом експерти зазначають, що вже за рік Росія може запускати по Україні по 700-800 далекобійних дронів щоночі.
Наскільки глобальною може бути ця проблема, як її розвʼязати та чи дійсно Росія отримала значну перевагу в БПЛА на фронті, УНІАН запитав у командира 429 окремого полку безпілотних систем "Ахіллес" Юрія Федоренка.
Довгий час Україна була фактично лідером у дронобудуванні. Але останнім часом все частіше військові та експерти звертають увагу на те, що РФ перехопила ініціативу. Чи так це насправді, якщо говорити про всю лінію фронту?
Дрони – це дуже узагальнене поняття. Ми маємо розділяти все за категоріями. Давайте розберемося з основними типами дронів. І перший – розвідувальний, типу "крило". У противника основними на озброєнні є Supercam, Zala, "Орлан".
Що є в України на цьому рівні? Ми використовуємо значну кількість українських виробників, таких як SHARK, "Лелека". І додатково є ті, які надходять до нас від європейських партнерів.
Спроможності РФ у виробництві достатньо великі. Вони визначили завдання масштабувати виробництво та постачання. Але і ми всередині держави наростили виробництво та постачання на фронт засобів розвідки типу "крило".
Тобто Росія має більше в кількості. Але ми скоротили розрив за останній період часу, кінець 2024 – початок 2025 року. Також додатково система ППО, яку організували Сили оборони – це збиття нашими безпілотниками ворожих БПЛА – це також зіграло суттєву роль в кількості тих "крил", які РФ втрачає щодобово на фронті. І це ще скоротило розрив. Тобто Росія й надалі нас переважає за цим типом БПЛА, але різниця зменшується.
Далі, ударні засоби тактичного рівня типу "крило" – "Ланцет" і "Блискавка" першої та другої генерації. Вони відрізняються трохи дальністю та корисним навантаженням. Що є в нас? RAM-2X - це за своїми характеристиками ще не "Ланцет", але дуже схожий. Ми маємо їх в рази менше, ніж противник. Але ми їх маємо і застосовуємо, чого не було раніше. Також наприкінці минулого року було анонсоване виробництво "Булави". Цей засіб ще не досконалий, але він проходить модернізацію і постійно вдосконалюється.
Також у нас є такі дешеві літачки, як DARTS та інші, їх успішно застосовували, зокрема, по найдорожчих засобах ППО ворога, таких як ТОР, БУК тощо. Тому так, тут ворог нас також переважає. Але в нас раніше взагалі не було подібного, а тепер є.
Далі йде Mavic. Це розвідка переднього краю, що дозволяє вчасно виявляти та знищувати ворога. І тут у нас десь з противником паритет, десь є перевага в нас, десь є значна перевага у них. Зокрема, ворог масштабує розрахунки, вчить військових. Крім того, у росіян є прямий доступ до китайського ринку. Тоді як нам доводиться інколи танцювати з бубном, аби завезти чергову партію цих дронів. Альтернативи цим дронам у світі, за ціною та якістю, обʼєктивно немає. Українські компанії працюють над цим, європейські. Але поки що цей засіб лишається безальтернативним. Тому тут відставання є, але не дуже суттєве.
Наступний етап – це FPV-бомбери. Це дрони багаторазового застосування, вони більші за звичайні дрони, від 15 дюймів (38 сантиметрів, – УНІАН). Вони спроможні виконувати ряд завдань у денний час – дистанційне мінування, вогневе ураження, доставка вантажів. І тут обидві сторони шукають рішення, вдосконалюють його. Поки що ми не дійшли до уніфікованого рішення, як це відбулося з важкими бомберами. Так само як і ворог.
Далі FPV-дрони. Їх є три типи. Перші – FPV-дрони камікадзе, де сигнал передається на певному діапазоні частот від пульта до самого дрона. Вони можуть нести корисне навантаження на відносно великі відстані, це залежить від роботи РЕБ. І якщо говорити про цей тип дрона, то тут не можна сказати, що противник має якусь суттєву перевагу. Тут так само, десь попереду ми, десь паритет, десь перевага у ворога.
Наступна категорія – це FPV-дрони з автоматичним донаведенням, однією зі складових штучного інтелекту. Коли на певній висоті, де вплив РЕБ мінімальний, ми захоплюємо ціль, а далі дрон в нього летить без участі пілота. Тут експерементують обидві сторони. З того, що я знаю, у нас на поточний момент більш вдалі зразки, ніж у противника. І їх тут приблизно однаково в кожної зі сторін.
Ще одна категорія FPV – це дрони на оптоволокні. Тут усе управління йде через оптоволоконний кабель. Таким чином ці дрони взагалі не піддаються впливу РЕБ. І що також важливо, для них немає такого поняття, як радіогоризонт. З недоліків – дальність його польоту залежить від довжини кабелю, 10, 20 чи 30 км.
І що тут важливо. Ці технології почали розвиватися приблизно одночасно, в другій половині 2024 року, у нас та у РФ. Росіяни прийшли до Китаю, звʼязалися з їхніми підприємствами. І Росія експериментувала на заводах Китаю з точки зору технології намотування кабелю, товщини. І мала при цьому бездонний ресурс. І, як наслідок, росіяни завдяки тестовим зразкам відібрали найкращі і закупили в Китаю обладнання.
Вони це можуть робити в бездонній кількості, все залежить лише від фінансування. Навіть не стільки від виробничих спроможностей, їх у Китаю вистачає. І цю технологію вони розвинули значно швидше, ніж ми. Чому так? Ми теж зверталися до Китаю. Але нам, мʼяко кажучи, казали, що з умовних десяти станків, девʼять мотають для іншого користувача – РФ. Один можемо виділити вам, але він не буде пріоритетним. Такі ж проблеми й з доступом до кабелю, який нам складно завезти.
Тому противник в цій номенклатурі нас обійшов дуже суттєво. Прямо в рази. Розрив шалений. І для протидії цим БПЛА Сили оборони почали готувати інакше позиції в інженерному плані, а також обтягувати дороги сітками. Плюс додатково на цих дорогах чергують стрілки, які мають контролювати такі БПЛА і їх збивати.
Наступний етап – це важкі нічні бомбери, типу "Баба Яга". Противник наразі намагається зробити аналоги. Але поки що вони не мають результату. Ми лишаємося в ТОПі у світі, в нас абсолютна перевага, порівняно з РФ, у них таких засобів взагалі немає.
Ще одна номенклатура – це дрони та "крила", які ми використовуємо як ППО. Противник переймає в нас тактику, намагається робити те ж саме. Частково росіяни мають успіх. Але поки що ми ворога випереджаємо. Чи довго вдасться утримувати перевагу – десь ворог отримає паритет, десь, можливо, й отримає перевагу. Але ми на місці не стоїмо. Якщо буде фінансування, нам, можливо, вдасться зберегти перевагу чи хоча б паритет.
Наостанок варто згадати про надводні безпілотники. Тут ми залишаємося одноосібними лідерами, й противник поки що нічого подібного не зробив.
Тому тут важливо обʼєктивно оцінювати. І якщо дивитися на всі категорії БПЛА, то ситуація не є критичною. А якщо проаналізувати FPV-дрони на оптоволокні, то ситуація вкрай критична. У нас є величезна купа бюрократичних проблем. Але це загальні проблеми, які так чи інакше вирішуються. Але й ворог відчуває дефіцит у цих засобах, адже розмах війни величезний, і росіяни не можуть повним чином закрити всі потреби.
Ви згадали про надводні дрони, про них напередодні казав і очільник ГУР Кирило Буданов. Зокрема, про те, що Росія намагалася розробити власні надводні дрони, але не мала успіху.
Так, звісно. Вони бачать ефективність цих БПЛА і намагаються скорочувати цей розрив. Але поки що аналогів у них немає.
А взагалі, у РФ є потреба в таких дронах? Адже у нас основною ціллю є російські кораблі. А що вони можуть уражати, враховуючи те, що у нас нема великого флоту як такого?
Насамперед це протидія нашим дронам. Також це може бути протидія нашій авіації, вогневе ураження. Тут багато варіантів. Тому ворогу й важливо опанувати ці технології.
А як щодо "Шахедів"? Ми бачимо, що Росія щоразу збільшує кількість ударів цим типом БПЛА.
Deep Strike та Middle Strike. Це ті БПЛА, які виконують завдання на оперативно-тактичному рівні та дещо далі. Бʼють вглиб тимчасово окупованих територій, а також по Росії. По підприємствах ВПК, підприємствах, які наповнюють газо-нафтодоларами російський окупаційний бюджет.
У цьому плані Україна зробила певне диво - з нуля збудувавши, протестувавши і як наслідок наростивши спроможності із застосування таких типів БПЛА. Так, у нас їх менше, ніж у противника, бо він наростив можливості з виробництва "Шахедів" та "Герані". Але щонайменше ми можемо завдавати систематичних ударів та ураження. І цей напрямок розвивається, зокрема, завдяки підтримці партнерів.
Тобто, якщо говорити про цей напрямок, то у них є "Шахеди" та його аналоги, вони збільшили виробництво в рази. Вони поставили планку виготовляти близько 500 таких дронів на добу. Вони провели модернізацію, зробили їх більш захищеними від РЕБ. Змінили горизонт роботи: якщо раніше вони летіли на малих висотах і до них дотягувалися наші вогневі групи, то сьогодні вони рухаються на 2 км і вище.
Але тут важливо, що в Україні низка компаній розробили борти-перехоплювачі, які збивають "Шахеди". Також є спільні проєкти разом з нашими партнерами у цьому напрямку. І так, зараз ми відстаємо в кількості засобів. Але завдяки нарощуванню спроможностей, ми вийдемо на те, щоб збивати переважну більшість таких цілей дронами-перехоплювачами.
Ворог зараз працює над тим, аби модернізувати БПЛА, зробити їх реактивними, що дозволить їм рухатися швидше. Тому ми сьогодні працюємо над реактивними перехоплювачами. Тут ми відстаємо - робимо це сьогодні на позавчора. Але ми розуміємо, що для цього треба дві компоненти – це фінанси для масштабування виробництва і люди.
Але загалом, кількість їхніх ударів постійно збільшується. Водночас Україна поки що не запустила повний процес застосування дронів-перехоплювачів. На тлі цього, чи варто чекати, що восени РФ збільшить кількість ударів, зокрема, по енергетичній інфраструктурі?
Такого взагалі не можна виключати. Росія робить усе, що може, для нашого знищення. Доки вона матиме ракети та БПЛА, вона буде працювати по будинках, обʼєктах критичної інфраструктури, медичних закладах. Вона буде працювати й по енергетичній і по критичній інфраструктурі. Росія прийшла нас знищити. І тому важливо, як ми будемо цьому протидіяти.
Як ми можемо цьому протидіяти?
Чудо само собою не відбувається. Для того, щоб ми не відставали, додаткового до пильної уваги до державних інституцій та держзамовлень, ми також маємо підтримувати Сили оборони. Адже чим більше ми матимемо допомоги, тим більше матимемо дронів, тим швидше зможемо виявляти та знищувати ворога. Тому важливо памʼятати, що ключ до перемоги знаходиться не в Європі, не в США, а всередині кожного з нас.
Тому треба донатити на Сили оборони, зокрема, на дрони-перехоплювачі. І доєднуватися до Сил оборони в ті підрозділи, які збивають БПЛА.
Адже це додаткова загроза. Ми не можемо переналаштувати мобільні вогневі групи на безпілотники. Адже коли ми почнемо їх збивати на висоті в понад 2 км масовано, вони повернуться на низький горизонт, чи йтимуть комбіновано. Тому ми повинні мати ешелонований захист. А щоб його мати, треба техніка та люди.
Не хочете, щоб вам прилітало, а Росія буде це робити – розгляньте можливості змінити спосіб життя, посилити Сили оборони. Тим паче, що рекрутинг працює. Якщо ви покажете результат, то потрапите в той підрозділ, який займається цією профільною діяльністю.
Напередодні ряд західних ЗМІ повідомили, що США припиняють постачати Україні деякі типи озброєння, зокрема, ракети до ППО. Як це може вплинути на фронт та можливості України?
Поки що дійсно незрозуміло, чи хочуть вони зупинити постачання ракет для ППО. Але ми вже це проходили - зупинку військової допомоги, зупинку в наданні розвідувальних даних. І це, до слова, стало однією з ключових проблем, чому противник мав успіхи на Курщині.
Якщо США дійсно ухвалили таке рішення, то, швидше за все, у них є якась вимога. Подивимося, що вони хочуть, чи можемо ми це реалізувати. І далі будемо розуміти, як це вплине на наші можливості.
Але важливо розуміти, що позицію США формує їхнє суспільство. А воно, як і політики, зокрема, Дональд Трамп, орієнтується на те, що відбувається на полі бою. І коли наші перемовники потім спілкуються на різних рівнях з нашими партнерами в ЄС та США, то саме фронт дає їм булаву в руки, аби вони могли домовлятися про подальшу допомогу.
Юрій Федоренко - депутат Київської міської ради, обраний від партії “Слуга народу”. Учасник АТО, командир полку ударних авіаційних комплексів “Ахіллес”, юрист.
У лютому 2022 року після початку повномасштабної війни брав участь у бойових діях як командир 4 роти 128 батальйону 112-ої бригади Територіальної оборони. У 2023 році Федоренко очолив роту ударних авіаційних комплексів (РУБпАК “Ахіллес”) у складі 92-ї ОМБр імені кошового отамана Івана Сірка. Згодом рота масштабувалась у батальйон, а потім і у полк.
