Більшість військових експертів на Заході сходяться в думці, що настав вирішальний момент війни Росії в Україні. Залежно від розвитку подій на фронті ймовірні три сценарії її завершення.
Про це пише Forbes.
Більшість військово-політичних експертів США досить скептично ставляться до швидкого закінчення війни і перемоги України.
Багаторічна війна
Санкції проти РФ працюють, Росія втрачає мільйони робочих місць, доходи бюджету стрімко скорочуються, а населення біднішає. Російська економіка втрачає майбутнє. Але майбутнє мало хвилює Кремль. Уряд РФ спроможний забезпечувати низький рівень життя свого населення досить довго.
При цьому Росія не зможе довго підтримувати поточну інтенсивність наступу. Власне, вона вже щонайменше двічі згортала масштаб своїх дій. Вперше – у квітні, під час відходу з-під Києва і північних областей України. Вдруге – у травні, коли заплановане масштабне оточення Донбасу із запорізького й ізюмського напрямків скоротилося до Попасної та оточення Лисичанська.
Зараз активні дії скоротилися до двох-трьох основних – слов’янського, лисичанського і харківського. Причому Росія не змогла забезпечити одночасну підтримку наступу з Попасної на Лисичанськ і з Ізюма та Лимана на Слов’янськ. Скоріше за все, для локального успіху на одному фронті довелося знімати частину сил і ресурсів з іншого.
"Попри те що РФ вдається підтримувати стабільну чисельність військ, їхня якість поступово падає. Неможливо щодня проводити масовані атаки без істотних втрат. Ці втрати насамперед стосуються найбільш активних штурмових підрозділів – морської піхоти, десанту, спецпризначенців, розвідки. Їх неможливо поповнити звичайними мобілізованими, такий рід військ потребує підготовки і готовності йти в прямий бій. Протягом найближчих двох місяців Росія може втратити майже всі штурмові підрозділи. Далі їй доведеться покладатись або на значно менш підготовлених солдат, яких часто важко змусити йти в атаку, або ж відмовитись від наступальних дій взагалі", - йдеться у матеріалі.
Інститут вивчення війни вважає, що зараз Росія може готуватись до завершального штурму Слов’янська/Краматорська з виходом на межі Донецької області. Попри те що Росія має дуже великі резерви озброєння, зазвичай це стара несправна техніка, яку важко швидко мобілізувати. Артилерія ворога також не безмежна.
Якщо ЗСУ вдасться зберегти достатньо сил і завдати максимальних втрат ворогу, то подальше просування російських військ буде вкрай ускладнено.
"Найбільша небезпека полягає в тому, що війна Росії проти України перетвориться на війну артилерії проти піхоти. За таких умов ЗСУ не зможуть підтримувати великі контрактаки. Але й Росія найближчим часом теж втратить атакувальні ресурси. Війна перейде в тривалу і затяжну фазу. Затяжна війна не означає, що лінія фронту буде статичною і війська стануть у позиційний захист на всіх напрямках. Кожна зі сторін намагатиметься досягти локального успіху, концентруючи максимальні зусилля на певному напрямку", - наголошують у статті.
Тривала війна точно не означає підписання якихось домовленостей.
Війна до кінця року
Входження війни в зимовий сезон найбільше лякає лідерів Євросоюзу. Адже це може призвести до найбільшої енергетичної кризи в історії.
Головні цілі Росії зараз – це утримання Херсонської області, забезпечення сухопутного коридору в Крим і вихід на адмінмежі Донецької та Луганської областей.
"Якщо ЗСУ зможуть у найближчі два-три місяці повернути Херсон і здійснити прорив до Мелітополя, подальша битва на півдні України не матиме сенсу. Мелітополь – це ключ до сухопутного коридору в Крим, а Херсон – єдиний захоплений обласний центр. Зупинка навіть повільного просування в Донецькій області означатиме, що вихід на адмінмежі Донецької області Росія також не здатна забезпечити", - йдеться у матеріалі.
Тоді Москві залишатиметься тільки два варіанти: або іти ва-банк, оголошувати загальну мобілізацію та покласти сотні тисяч солдат, щоб забезпечити хоч якусь із цих цілей, або домовлятися.
Найбільш імовірною розв’язкою в такому випадку є те, що Росія повернеться на позиції 23 лютого, а можливо, навіть підпише непублічні домовленості про політичне врегулювання питання Криму і ОРДЛО в далекій перспективі.
У такому випадку ризик нового вторгнення за 5–10 років нікуди не дінеться, але на той момент українська армія може бути на порядок технологічнішою за армію РФ. Йдеться не стільки про мир, скільки про довгу військову паузу в надії, що російський режим впаде раніше, ніж Кремль знову назбирає достатньо сил для великого наступу.
Динамічна розв’язка
Водночас тривала багатомісячна статична баталія раптом може змінитися стрімким проривом. Для такого прориву мають бути передумови.
По-перше, Росія має відчувати гострі проблеми із забезпеченням військ. Якщо ЗСУ зможе підтримувати темпи виявлення і знищення складів, забезпечення лінії фронту для росіян опиниться під загрозою. Артилерія і танки відчуватимуть голод боєприпасів. Ротація і підтримка військ будуть зірвані.
По-друге, має відбутись моральний злам військ ворога. По-третє, значний військовий розгром. Великий розгром російських військ або масова здача в полон великої кількості солдат призведе до зневіри, яка підриває боєздатність військ і підтримку населення.
Багато залежатиме від поставок зброї і того, наскільки істотних втрат Росія зазнає від ударів західних MLRS, щодо них у ворога поки немає ефективної протидії.
За місяць-два Росія може змінити тактику і підлаштуватись під нові реалії війни. Тому саме цей період, поки армія РФ не адаптувалася до нових умов ведення війни, є вікном можливостей, коли Україна може зламати ситуацію на свою користь.
Раніше в розвідці заявляли, що влада Російської Федерації вирішує, що робити з окупованою Херсонською областю й планує восени там провести референдум.
