Схоже на те, що кровопролиттю в Україні немає кінця, але хід війни явно зміщується проти агресора Росії.
Зокрема, таку думку висловила редакційна рада The Washington Post та оцінила можливі наслідки провалу путінського плану "Б".
Перед обличчям жорсткого опору з боку ЗСУ – підкріпленого своєчасними та масовими поставками західної зброї – російська армія відступила від Харкова аж до кордону, який Путін прагнув стерти, та зосередилися на Луганській області.
Але навіть це може бути за межами можливостей виснаженої, погано керованої армії РФ. Навпаки: більш вірогідним наступним переламним моментом у цій війні стане розширення українського контрнаступу, який поверне під її контроль дедалі більшу частину захопленого наразі Росією півдня та сходу України.
Журналісти акцентують, що Захід прагне скоротити час війни, тому може використати теперішній момент, щоб домовитися про перемир’я між Україною та Росією. Зокрема, мовиться про Францію, Німеччину та Італію.
Їхнє бажання зупинити цю руйнівну війну цілком зрозуміле, проте ризики послаблення тиску на Путіна, перш ніж він зазнає повної поразки, а можливо, навіть і тоді, занадто високі.
Це стало зрозумілим зі свідчень у Конгресі 10 травня директора національної розвідки Авріл Гейнс, яка зауважила, що Путін, найімовірніше, готується до тривалої війни та не відмовиться від своїх цілей за межами Донбасу.
За її словами, Путін лише використає переговори, щоб затягнути час і, схоже, розраховує на те, що ЄС і США послаблять санкції на тлі дефіциту продовольства, інфляції та цін на енергоносії, які погіршуватимуться.
Натомість лідери НАТО не повинні давати Путіну жодних підстав вважати, що така стратегія спрацює.
Як вже повідомляв УНІАН, напередодні в новому випуску видання The Economist вийшла стаття під заголовком "Путін не зумів захопити Україну, але здобув перемогу у гнобленні Росії".
На думку експертів, війна повертає в Москву атмосферу сталінських часів. У звичай знову увійшло доносити один на одного, а страх висловлювати свою думку пронизує навіть кола близьких друзів.
