Щоб зменшити кількість дезертирів та випадків самовільного залишення військової частини (СЗЧ) в лавах української армії Верховна Рада має прийняти разом два закони - про граничний термін служби і про криміналізацію ухилення від служби.
Про це сказав військовий аналітик Євген Дикий в ефірі Київ24. "Чому СЗЧ збільшується? Тому що люди "зносились". Рішення про СЗЧ – доволі непросте. Людина розуміє, що йде на злочин і є багато моральних аспектів. Тобто ти залишиш своїх товаришів, але є й той аспект, що ти воюєш 2,5 роки і бачиш, що явно ніхто не поспішає тебе ні замінити, ні посилити. Навпаки, ти пішов воювати як тільки почалась війна, війна затягується невідомо на скільки, а тобі кажуть: будеш служити стільки, скільки триватиме ця війна… А в тебе за спиною купа людей, які нічим не відрізняються, які часто набагато здоровіші, молодші, але вони чомусь сидять в тилу і не збираються служити. А тобі кажуть, що ти не побачиш дембель, якщо війна не закінчиться. І звичайно це впливає на настій", - прокоментував Дикий.
На його переконання, ситуацію виправити можна, прийнявши два закони.
"Чітка зв’язка двох речей, які ніяк не зробить наша Рада. Перше – це закон про граничний термі служби. Тобто, щоб людина чітко знала – я відвоював свої скількись там років і скільки б не тривала війна, я своє зробив і повертаюсь додому, мене заміняє хтось, хто в цей час був у мене за спиною. Ця норма була внесена під "купол" . Її "збили" прямо "куполом" вже в день голосування", - зазначив військовий експерт.
Дикий сказав, що "збили" на прохання Міноборони, бо засумнівались, що зможуть мобілізовути людей для заміни тих, хто на фронті.
"Закон про граничний термін служби йде чітко у зв’язці з законом про криміналізацію ухилення, який таки зробить мобілізацію реальною. Треба приймати ці два закони разом – граничний термін служби і криміналізація ухилення від служби", - зазначив він.
За його словами, кількість СЗЧ серед мобілізованих не так вже й принципово відрізняється від тих, хто "зносився" за ці 2,5 роки.
"Так, людина на момент, коли її пхають в бус, не вмотивована. Але поки проходить навчальний центр, злагодження і коли нарешті потрапляє в один окоп з своїми товаришами, то повірте, у багатьох мотивація міняється. Я б сказав, що 8 з 10 привойовуються, вони починають себе абсолютно інакше почувати. А проходить кілька місяців і вони вже самі висловлюються про цих ухилянтів в тилу", - сказав Дикий.
Він зазначив, що люди міняються і починають відчувати відповідальність.
"На фронті все по-іншому. В тилу розмірковують про якусь абстрактну державу, яка щось зробила, щось не зробила. А там все простіше. Там ти, по-перше, бачиш перед собою безпосереньо те страшне зло і бачиш, що поки ти його не зупиниш, воно не спиниться і прийде і тебе вб’є. А по-друге, ти бачиш поруч товариша, в разі чого ти підводиш не абстрактну державу, ти підводиш конкретно його. Це абсолютно вже інша мотивація", - сказав Дикий.
Він також пояснив, чому найбільше випадків СЗЧ на сході: "З областями все доволі просто. Там де більше військових, там більше СЗЧ. Де воюють, де базуються, там і СЗЧ".
Що відомо про СЗЧ та дезертирство
ЗМІ з посиланням на дані Офісу генпрокурора інформували, що з січня 2022 року до вересня 2024 року було відкрито 59 606 кримінальних проваджень щодо СЗЧ (ст. 407 Кримінального кодексу). Найбільше проваджень зафіксували у Донецькій області, а найменше - у Кіровоградській.
До суду було направлено лише 4 698 проваджень, а закрито 2 592 справ.
Найбільше проваджень щодо СЗЧ було відкрито протягом січня-вересня 2024 року - 35 307.
Крім того, з огляду на статистику, протягом 2022−2024 років в Україні було відкрито 29 521 провадження щодо дезертирства (ст. 408 ККУ). З яких тільки 442 направили до суду, а 414 закрили. За 9 місяців 2024 року щодо дезертирства відкрили 18 196 проваджень.
Тема стала активно обговорюватись після того, як 21 вересня військовослужбець Сергій Гнезділов оголосив, що самовільно залишає частину до встановлення чітких термінів служби чи свого 25-річчя. Він пояснив це бажанням донести до влади та суспільства необхідність демобілізації.
