Війна Росії найбільше викликає в українців гнів та відразу, а також гордість за Україну та армію.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 13 по 18 травня.
"Топ-емоції, які в українців викликає війна Росії проти України: гнів, обурення, ненависть, відраза, а також гордість за Україну й армію та тривога й страх", - зазначили соціологи.
Зокрема, серед тих, хто до 24 лютого й на момент проведення опитування проживали на підконтрольній владі України території, гнів, обурення, ненависть та відразу відчувають 54% українців, 53% відчувають гордість за Україну та українську армію, 37% - тривогу, страх та жах, а 19% - шок.
Водночас, серед тих, хто після 24 лютого виїхав з окупованої на підконтрольну владі України територію, гнів, обурення, ненависть та відразу відчувають 51% українців, 37% відчувають гордість за Україну та українську армію, 45% - тривогу, страх та жах, а 19% - шок.
Серед тих, хто зараз проживає на окупованій території, гнів, обурення, ненависть та відразу відчувають 46% опитаних, гордість за Україну та українську армію - 41%, тривогу, страх та жах - 39%, а шок - 22%.
"Важливо бачити, що навіть серед тих, хто проживає в умовах окупації, 41% відчувають гордість за Україну та армію", - йдеться у результатах опитування.
***КМІС провело опитування методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів серед 2000 респондентів, які мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на підконтрольній Україні до 24 лютого.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%.
Утім, соціологи зазначають, що за умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, але при цьому отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
