Після того, як на Куп'янському напрямку російські окупанти завершили перегрупування підрозділів ГВ "Захід", що відповідає за дану локацію, почався процес посиленого тиску на позиції ЗСУ.
На це звернув увагу військово-політичний оглядач Олександр Коваленко. "Ще з листопада в районі Куземівки, Кривошиївки та Сторожівки розміщувалися підрозділи 27-ї ОМСБр 1-ї ТА, що вказувало на незаперечну активізацію найближчим часом", - зазначив він.
Аналітик підкреслив, що так само в кінці листопада стало відомо, що контролем над усіма цими "якісними" змінами в ГВ "Захід" особисто стежить генерал Нікітін.
Так само, загальна кількість ГВ "Захід" на сьогоднішній день становить:
- Особовий склад - близько 65 тис;
- Танки - 700 од. (замість 891);
- ББМ - трохи більше тисячі од (замість 2 670);
- Артилерія ствольна - 650 од. (замість 970);
- РСЗВ - 200 од.;
Коваленко зазначив, що це не найгірша недоукомплектація серед усіх ГВ окупантів, але все ж, вона обмежує можливості щодо ефективного прориву ліній оборони противника і просування вглиб територій. "Саме цей фактор пояснює, чому почавши наступ по Лимансько-Куп'янській осі в кінці травня – початку червня, росіяни так і не досягли за півроку істотного результату. При цьому вони з жовтня відтягують найбільш боєздатні ресурси під Авдіївку зі складу ГВ "Центр", що говорить про те, що якщо до Нового року окупанти не зможуть оточити і захопити Авдіївку, то потім почнуть тягнути ресурс з інших ГВ. Яких? Запорозького? Херсонського "Дніпро"? Ні. Вгадайте з якого", - висловив думку Коваленко.
"Висновки? Не двозначні. Не створюйте апокаліптичні хвилі, там, де це недоречно", - підсумував аналітик.
Ситуація під Куп'янськом - що відомо
Куп'янсько-Лиманський напрямок зараз є однією з найбільш напружених ділянок фронт. Угруповання російських окупаційних військ там налічує близько 120 тис. військових. Також росіяни застосовують на цій ділянці хімічну зброю.
На початку листопада стало відомо, що ситуація в районі Куп'янська є однією з найбільш "гарячих" на лінії фронту. Але застосування безпілотників з обох сторін і зміцнення Росією своїх оборонних ліній означають, що шансів на значний прорив мало, йде позиційна війна.
