Росія була впевнена у тому, що швидко зможе захопити Україну, зокрема "Київ за три дні", та розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну. У результаті – агресор програє. Програє попри те, що в багатьох аспектах переважає українську армію.
Перед початком "великого" вторгнення окупантам вдалося накопичити величезну кількість живої сили та техніки, зокрема артилерії. Кількісна перевага була повністю на полі ворога. Українці, натомість, змогли протиставити нестримний дух та бажання вигнати кривдника зі своєї землі. Однак для подолання такої вагомої загрози цього замало.
Україна перейшла на мережецентричні правила ведення війни
Відео дня
Важливим чинником майбутньої поразки ворога став перехід України на так звані мережецентричні правила ведення війни – за стандартами НАТО.
З перших днів широкомасштабного наступу ми реалізовуємо в українській армії стандарт управління C4ISR. Він запроваджується в країнах Альянсу ще з 90-х років. Концепція передбачає, що всі сили та засоби у військах об’єднані єдиною мережею та мають сучасні технічні засоби розвідки. Таким чином вдається негайно передавати дані про противника та швидко вражати його артилерією.
Для реалізації концепції розгортаються ситуаційні центри. Наразі вони з’являються там, де ведуться активні бойові дії, збираючи інформацію за відповідними напрямками фронту. Водночас є один, головний, ситуаційний центр, який агрегує дані з усієї України і готує узагальнення.
Ситуаційні центри відрізняються один від одного, у кожного є свої особливості. Одні більше працюють з камерами спостереження, в інших більше стрімів з безпілотників. Ті, що працюють, наприклад, з територіями Білорусі та Росії, отримують більше супутникових знімків… Кожен має свої джерела для роботи, але всі працюють за єдиним стандартом.
Загалом сенсорів, тобто технічних засобів розвідки, досить багато. І це не лише відеокамери чи безпілотники, які, безумовно, є важливою складовою великої мозаїки. Ми намагаємося зібрати дані з усіх доступних джерел. Це також люди, які живуть на тимчасово окупованих територіях, чи вже згадані вище супутники. До того ж, свої розвідувальні дані надають і партнери з країн НАТО.
Зібрана таким чином інформація дозволяє в рази швидше та якісніше ухвалювати рішення про подальші дії. Як тільки оператор заносить об’єкт в інформаційну систему, дані миттєво стають доступними для всіх користувачів.
Завдяки мережецентричності нівелюється кількісна перевага ворога на полі бою
Такий спосіб роботи – це ведення так званої мережецентричної війни, у якій головна перевага над ворогом досягається саме в інформаційній складовій. Внаслідок цього підвищується темп операцій, прискорюється процес управління, збільшується ефективність ураження сил супротивника, покращуються живучість своїх військ і рівень синхронізації їхніх дій.
Завдяки мережецентричності нівелюється кількісна перевага ворога на полі бою. А разом із військовою допомогою, яку надають західні партнери, ми можемо впевнено заявляти про перемогу України у війні, яка з кожним днем стає все ближчою.
Марина Ціркун, керівниця напряму С4ІSR ГО Аеророзвідка
