Президент Росії Володимир Путін на шляху до великої дипломатичної перемоги у спробах розділити альянс НАТО. Поставка Туреччині російських систем С-400 і рішення США відповідь заблокувати участь країни в програмі F-35 може запустити ланцюгову реакцію, яка призведе навіть до виходу Анкари з НАТО.
Але ще не пізно знайти креативне рішення і відвернути всі ці негативні наслідки, — пише Defense News. Нинішній конфлікт може дуже легко загостритися. Росія вже пропонує Туреччині свої Су-35 замість американських F-35. Анкара поглиблює суперечку погрозами атакувати сили курдів у Сирії, які допомагають Заходу боротися проти терористів «Ісламської держави». Ключові сенатори в США закликають президента Дональда Трампа обкласти Туреччину санкціями згідно з «Актом про протистояння американським суперникам за допомогою санкцій».
Читайте такожСША поставили умову Туреччині через російські С-400
Турецькій стороні теж є, що на це сказати. Вона може заборонити США використовувати свої військово-повітряні бази, радари, порти й розвідувальні активи. Якщо Анкара захоче нашкодити європейським союзникам, які підтримують Вашингтон у питанні С-400, вона може відкрити потік біженців у Європу.
У історії з С-400 американців найбільше тривожить питання захисту технологій F-35. І для союзників ці занепокоєння звучать виправдано. Перш за все, якщо радари С-400 будуть постійно здатні відстежувати стелс-винищувач F-35 під час роботи в Туреччині, Росія отримає можливість краще відстежувати американський літак. А отже вона зможе скоротити його перевагу невидимості на радарах.
По-друге, F-35 – це комп’ютер з крилами. Якщо його з’єднати з комп’ютерними системами, які керують С-400, цифрові переваги літака теж будуть підірвані. Якщо одна країна буде володіти обома технологіями, буде важко добитися, щоб вони ніколи не з’єднувалися. Російські техніки, які обслуговують С-400, точно спробують зібрати інформацію про F-35.
По-третє, якщо турецькі С-400 з’єднаються з радарами ППО НАТО, у Росії з’явиться інсайдер у розвідувальних системах, які ставлять за мету здолати агресивні російські війська. Інші партнери США такі як Саудівська Аравія, Катар й Індія теж хочуть купити С-400. Тож наслідки можуть бути глобальними. Розглядалася також можливість технічних змін, які б зробили російські системи менш шкідливим. Однак, жодних конкретних рішень поки що ніхто не запропонував.
Читайте такожStratfor: Ракети С-400 не такі грізні, як про них говорять
Видання пише, що у подібній складній ситуації в минулому технічні зміни вирішували конфлікти. Приміром, Джиммі Картер, і Рональд Рейган пропонували Саудівській Аравії F-15 і системи повітряного попередження і контролю. Але ці угоди були виконані лише після внесення низки технічних змін, щоб захистити безпеку Ізраїлю. Також запропоновані Ер-Ріяду F-15 були обмежені в радіусі дії. Подібні зміни були внесені у продані системи AWACS. Без цих продажів у США виникли б труднощі в операції «Буря в пустелі».
Зважаючи на те, що поставлено на кін, варто ще раз спробувати оцінити технічні зміни, які можна впровадити, щоб скоротити негативні наслідки або й взагалі розвернути ситуацію проти Путіна. Інші європейські учасники програми F-35 теж можуть спробувати переконати Туреччину піти на компроміс.
Читайте такожNational Interest: Туреччина не єдина в НАТО з ракетами Росії
Приміром, поставки F-35 можна було б відкласти до тих пір, поки всі російські техніки, які обслуговують С-400, не полишать Туреччину. Їм можна дати рік, щоб навчити турецьких військових користуватися системами. Також покупку систем можна «налаштувати на хвилю НАТО», посадивши керувати ракетами міжнародну команду. Турецьким С-400 можна заборонити працювати в зонах, де операції виконують F-35. Також системи С-400 можуть так і залишитися відключеними від мережі ППО НАТО. Це зробить їх менш ефективними. Однак, це та ціна, яку Раджепу Таїпу Ердогану доведеться заплатити. Або ж Туреччина може дозволити НАТО вивчити С-400 для кращого розуміння російських технологій і їхніх реальних можливостей.
