У Сирії 8 грудня впав диктаторський режим Башара Асада, тож тепер у нові руки може перекочувати цілий арсенал техніки та озброєння, яке колись належало урядовим військам. Як зазначають експерти Defence Express, у країні є багато цікавих зразків озброєння, тож доречно поставити питання про те, що з цього було б цікавим Україні.
Так, Сирія у своєму розпорядженні мала російські берегові протикорабельні комплекси "Бастион" під надзвукову ПКР типу П-800 "Оникс". Крім Сирії, Росія постачала "Бастион" на експорт лише у В’єтнам. Як зазначають експерти, для України було б дуже актуально отримати ці комплекси для вивчення, щоб напрацьовувати нові методи протидії ракетним атакам РФ.
Крім того, виходячи з даних The Military Balance 2024, Сирія мала також певну кількість ОТРК "Точка-У", "Ельбрус" та іранські ракети Fateh-110.
Балістика від Ірану також могла б бути цікава для вивчення, щоб упередити можливі загрози; а сирійські комплекси "Точка" ЗСУ теоретично могли б використати для подальших ракетних ударів по російських об’єктах, зазначають у Defense Express.
Крім того, ППО Сирії налічує мінімум 20 пускових установок С-300ПМУ2, до 36 пускових установок комплексів С-125-2М "Печора-2М", неназвану кількість пускових комплексів С-200, "Бук" та "Бук-М", які теж були б неймовірно актуальними для посилення української ППО, зазначають експерти.
Водночас з артилерії на початок року Сирія мала зокрема РСЗВ "Ураган" калібру 220 мм та "Смерч" калібру 300 мм, але боєкомплект до них є дефіцитним на світовому ринку.
Щодо авіації, то Сирія на початок року мала 184 військових літаки, зокрема до 30 літаків МіГ-29, частина із яких була модернізована із можливістю застосовувати ракети "повітря-повітря" типу Р-77 та ракети "повітря-поверхня" типів Х-31П та Х-29, а також керовані авіабомби, а також до десяти бомбардувальників типу Су-24МК. Також Сирія має чотири вертольоти Ка-28 та п’ять Ми-14, які можуть бути використані лише як "донори запчастин".
Однак отримання Україною цієї зброї має дуже туманні перспективи, зазначають аналітики.
"Мова навіть не про те, в якому фактичному стані ця техніка. Тут зі старту виникає питання про те, а з ким у Сирії можна зараз домовитись про можливе отримання цієї техніки та озброєння. Ну і також – скільки часу є на досягнення необхідних домовленостей, оскільки ВПС Ізраїлю уже почали методично бити по військових базах на території Сирії з метою уразити усі більш-менш вагомі запаси озброєння", - йдеться у статті.
Падіння режиму Асада
Наступ повстанських сил у Сирії розпочався 27 листопада, а вже 8 грудня командування сирійської армії повідомило офіцерам про падіння режиму президента Башара Асада. Зазначалося, що Асад покинув Дамаск і вирушив у невідомому напрямку. Повстанці стверджують, що зайшли до столиці без опору з боку армії.
Пізніше в Кремлі офіційно підтвердили, що після падіння диктаторського режиму в Сирії Асад отримав притулок у РФ. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що рішення ухвалював особисто російський лідер.
