Запровадження МВС Єдиного реєстру зброї несе низку ризиків для громадян України. Абсолютно очевидно, що запровадження Єдиного реєстру до запровадження закону про зброю – це повний абсурд. Проте МВС недарма ставить віз попереду кобили. Адже в такий спосіб вони досягають головної мети – відтерміновують на невизначений час ухвалення ненависного для них адекватного закону про зброю, відсутність якого у воюючій країні просто неприпустима. Будь-яке затягування цього процесу особисто я сприймаю як злочин.
Вже неодноразово були повідомлення, що на окупованих територіях колаборанти з-поміж працівників МВС зливали окупантам інформацію про власників зброї
Зауважу, що відбувається це за мовчазної згоди народних .депутатів України, які вже давно мали би створити Тимчасову слідчу комісію, щоб розслідувати діяльність дозвільної системи Міністерства внутрішніх справ (яку свого часу розганяв начальник поліції, а тепер вже міністр Клименко). Але це саме та ситуація, коли "хвіст крутить собакою".
Проте це не єдина небезпека, яку створюють такі дії МВС на бездіяльність народних депутатів.
Фахівці зброярської галузі неодноразово попереджали, що треба рознести повноваження по реєстру між різними відомствами – Мін’юстом, або Мінцифри, щоб мінімізувати ризики продовження корупційних схем. Але марно. МВС дозволити монополізувати реєстр.
Річ у тім, що якби утримувачем реєстру був би Мін’юст, або Мінцифри, як це пропонувала Українська асоціація власників зброї, то в процесі перенесення існуючих даних в реєстр, відбувся би фактичний аудит цієї інформації. І одразу повилазило б все те, що дозвільна система МВС накоїла протягом майже 30 років своєї безреєстрової діяльності. Зокрема, інформація щодо масової видачі за хабарі дозволів на травматичну зброю. Отримавши монополію на реєстр, МВС може тепер не лише приховати ці факти, але й безконтрольно робити з даними в реєстрі все, що завгодно. Таким чином, вони просто намагаються "підчистити хвости" з цими травматами та нагородною зброєю, яку мають усілякі Ківи та навіть кримінальні авторитети (відео про це можна подивитись на ютуб-каналі).
Ще один момент: МВС має негативний досвід управління та зберігання персональних даних. Вже неодноразово були повідомлення, що на окупованих територіях колаборанти з-поміж працівників МВС зливали окупантам інформацію про власників зброї. А потім разом з рашистами приходили її "вилучати", наражаючи людей на смертельну небезпеку.
Крім того, процес розробки реєстру відбувався приховано від фахівців ІТ-галузі та суспільства. Тендер не просто не був проведений, ніхто навіть не бачив вимог до формування цього реєстру, технічного завдання для розробників, а головне – вимог до збереження персональних даних. Таким чином, ніхто не може гарантувати нам належне збереження цієї інформації. Тим більше МВС, яке немає довіри у суспільства. Тож ризик потрапляння чутливої інформації про власників зброї до рук ворога – надзвичайно високий. І, як на мене, це лише питання часу.
Отже, коли ви почуєте переможні реляції з боку МВС, знайте, нічого не змінилося на краще. Просто вони тихою сапою продовжують робити свою справу, намагаючись утримати контроль та грошові потоки. Але так буде не завжди. Рано чи пізно всі причетні понесуть відповідальність. Принаймні політичну.
Георгій Учайкін, голова наглядової ради "Української асоціації власників зброї"
